Справа № 461/9036/21 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 33/811/250/22 Доповідач: Гончарук Л. Я.
06 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі представника Львівської митниці Зирянова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Львівської митниці Кирчея Ю.Я. на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 16 грудня 2021 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, обмежившись усним зауваженням.
Згідно постанови, 24.10.2021 р. близько 17:41 год. у зону митного контролю пункту пропуску Рава-Руська - Хребенне митного поста Рава-Руська Львівської митниці в'їхав легковий - загальний вантажопасажирський автомобіль марки MERCEDES-BENZ , реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якому громадянин України ОСОБА_1 прямував у приватну поїздку з Республіки Польща в Україну в якості пасажира.
У ході здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення інформації про нього до ACMO Інспектор та в ЄАІС Держмитслужби України було встановлено, що громадянином України ОСОБА_1 14.11.2018 о 01 годині 54 хвилини, через митний пост "Краковець", пункт пропуску "Краківець-Корчова" Львівської митниці ДФС було ввезено на митну територію України автомобіль марки VW PASSAT , VIN № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща), у митному режимі транзит без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).
Одночасно було встановлено відсутність у базах даних ЄАІС Держмитслужби України інформації про вивезення за межі митної території України вказаного автомобіля станом на 24.10.2021 р.
На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, громадянином ОСОБА_1 подано не було.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 станом на 24.10.2021 р. перевищив більше ніж на тридцять діб, встановлений ч.1 ст.95 МК України, строк доставки автомобіля марки VW PASSAT , VIN № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Республіка Польща), що перебуває під митним контролем до митного органу призначення (пункту вивезення за межі митної території України).
Не погоджуючись представник Львівської митниці Кирчей Ю.Я. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті.
Вважає висновок Галицького районного суду м. Львова помилковим та необґрунтованим, а саму постанову від 16.12.2021 у справі № 461/9036/21 необ'єктивною, невмотивованою, безпідставною, зважаючи на наступне.
В своїй постанові суд першої інстанції посилається на ст.33 КУпАП, а саме, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин, що пом'якшують відповідальність та обтяжують відповідальність.
Поряд з цим, ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях зазначає, що з 14.12.2018 року по 29.12.2018 року перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи», що підтверджується випискою із історії хвороби №16171.
Однак, ОСОБА_1 ще до моменту лікування вже перевищив строк ввезення транспортного засобу на митну територію України який закінчився 24.11.2018 року.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.
У разі, коли суд дійде висновку про необхідність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, він повинен умотивувати своє рішення з посиланням у постанові на відповідні обставини.
Так, Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 3 червня 2005 р. N 8 роз'яснив, що, вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Натомість суд посилається на інші обставини, а саме, на той факт що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
На думку представника митниці ОСОБА_1 умисно вчинив дане правопорушення знаючи або передбачаючи настання неправомірних наслідків.
Дане порушення митних правил має особливий характер суспільної небезпеки, оскільки посягає на встановлені державою суспільні відносини, пов'язані з митними формальностями при переміщенні товарів через митний кордон України.
Вважає, що для правильного та законного вирішення даної справи мають значення норми матеріального та процесуального права, якими повинен був керуватися Галицький районний суд м. Львова під час прийняття рішення у справі № 461/9036/21. Одним із критеріїв якісного судового рішення є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто рішення, ухваленого судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового засідання та оціненими судом належним чином, а також рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Заслухавши представника митниці Зирянова О.Ю., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши наведені доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Згідно ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, при розгляді справи відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції дані вимоги законодавства дотримано в повній мірі. Висновок суду про наявність у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи.
Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції є обґрунтованим в цій частині, доказам по справі суддею першої інстанції надана належна оцінка та правова кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.6 ст. 470 МК України є вірною та фактично в апеляційній скарзі не оскаржується.
Щодо звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Звільняючи ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та закриваючи провадження у справі, суддя місцевого суду врахував, що відповідно до ст. 34 КУпАП, обставинами, що пом'якшують провину ОСОБА_1 , є те, що останній раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, правопорушення вчинено ним вперше, а його вчинення пов'язане з причинами, що не залежали від його волі. Також, судом враховано, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням №177 від 15.03.2018 р. Крім того, суд врахував те, що у період невиконання зобов'язання ОСОБА_1 мав проблеми із здоров'ям та звертався за медичною допомогою.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
При цьому, слід звернути увагу, що усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Відтак, покликання апелянта про недотримання судом першої інстанції ст. 245 КУпАП та про те, що винесена постанова, не спрямована на попередження подібних правопорушень, а навпаки - сприяє їх вчиненню в майбутньому та породжує почуття безвідповідальності за вчинене, свого підтвердження при апеляційному розгляді не знайшли.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення судді місцевого суду щодо звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника Львівської митниці Кирчея Юрія Ярославовича - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 16 грудня 2021 року, про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, обмежившись усним зауваженням - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук