Справа № 686/6082/22
Провадження № 3/686/2147/22
07 квітня 2022 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 17 лютого 2022 року близько 11 год. 20 хв., перебуваючи на автозаправці по вул. Геологів, 3 в м. Хмельницькому, здійснював господарську діяльність, а саме торгував паливом без дозвільних документів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з провадженням господарської діяльності без одержання дозвільних документів.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 цього ж Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положення ч. 1 ст. 164 КУпАП, порушення якої інкриміновано ОСОБА_1 , передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, при цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно зі ст. 42 цього ж Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
За змістом ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання.
Матеріали справи не містять жодних доказів, що ОСОБА_1 є посадовою особою, на яку покладено повноваження одержання документів дозвільного характеру, власником чи керівником заправної станції або суб'єктом господарювання, тобто доказів, що він є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Разом з тим, як роз'яснив Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» № 3 від 25 квітня 2003 року під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, важливими ознаками господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також мета - отримання прибутку.
Будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, що ОСОБА_1 незаконно займався господарською діяльністю, а саме продажем палива без дозвільних документів у вищевказаних місці та час систематично (три і більше разів) з метою отримання прибутку, не представлено (матеріали справи не містять).
Наявні в матеріалах справи копії фотознімків не є належним доказом у справі, оскільки жодним чином не підтверджують факт провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Ці світлини не містять достовірних даних про реалізацію паливно-мастильних речовин на АЗС ОСОБА_1 , зокрема фіскальних чеків, товарних накладних, тощо. Крім того фотознімки не містять дату, час та місце їх виготовлення, не зазначено осіб, які виконували ці фотознімки, зафіксованих на них осіб ідентифікувати неможливо.
Відповідно до вимог ст. 256 цього ж Кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Стаття 164 КУпАП є бланкетною нормою Закону, а тому при складанні протоколу уповноважена посадова особа повинна була вказати, який саме нормативний акт, його статтю, частину (пункт, абзац) статті, з викладенням змісту певної норми, порушив ОСОБА_1 .
Натомість, у складеному відносно останнього протоколі цього не відображено, як і не зазначено: відомості щодо пального (його найменування), яким нібито здійснювалася господарська діяльність; кому і в якій кількості було реалізовано пальне і чи взагалі відбувалась така реалізація; протягом якого часу здійснювалась ця діяльність (у цьому випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер). В матеріалах справи не міститься будь-яких документів (фіскальних чеків, тощо) про здійснення продажу пального від імені ОСОБА_1 , з яких слідувало б, що така операція дійсно була проведена 17 лютого 2022 року близько 11 год. 20 хв., що викликає сумнів в дійсності такої обставини.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний достовірним доказом у справі і в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені в ньому обставини повинні бути підтверджені іншими належними, допустимими та достовірними доказами, які б доводили вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не доведено, а тому провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 цього ж Кодексу підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя: