Справа №: 686/5772/21
19 січня 2022 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
при секретарі Кошонько Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 149792 від 03.02.2021 року,про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що працівником УПП у Хмельницькій області ДПП його притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП за нібито порушення карантинних обмежень, а саме «перебування в громадському місці без засобів індивідуального захисту, в саме без захисної маски».
Вказує, що 03.02.2021 року він перебував у приміщенні залізничного вокзалу в м. Хмельницькому, придбавши квиток на потяг, перебував у захисній масці, присів на вільне місце та очікував потяг. При цьому, зголоднівши, вирішив перекусити та саме для цього зняв захисну маску. Після прийому їжі направився до урни позбутися від залишків їжі та перебував без маски. В цей час, підійшли працівники поліції, які вказали про вчинення адміністративного правопорушення.
Позивач вважає, що дана постанова винесена із істотними порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Крім цього, звернувшись до суду 04.03.2021 року з адміністративним позовом про скасування постанови від 03.02.2021 року, ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки він звернувся до Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою про надання безоплатної правової допомоги. Доручення для надання безоплатної допомоги № 72, Центром надано лише 16.02.2021 року, тобто уже після закінчення строків звернення до суду. За таких обставин, він був позбавлений можливості реалізувати своє право на правову допомогу та своєчасно звернутися до суду із позовом.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Від представника відповідача - Департаменту патрульної поліції до суду надійшов письмовий відзив на позов з запереченням проти позовних вимог, які, на думку представника відповідача, є безпідставними та необгрунтованими.
За таких обставин, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що пропущений позивачем з поважних причин строк для звернення до суду з позовом підлягає поновленню, а адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 03.02.2021 року інспектором 1 батальйону 4 роти 2 взводу УПП в Хмельницькій області лейтенантом поліції Наточьєвою В.В. було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 149792 відносно ОСОБА_1 , якою постановлено притягнути його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
Як зазначено у вказаній постанові, 03.02.2021 року в м. Хмельницький по вул. Шевченка, 87, ОСОБА_1 перебував в громадському місці без засобу індивідуального захисту, а саме без захисної маски під час дії карантину, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2. ст. 44-3 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 2. ст. 44-3 КУпАП, перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма закону є бланкетною. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Як вбачається з постанови серії ЕГА № 149792 від 03.02.2021 року, в ній відсутні посилання на конкретні пункти, абзаци нормативно-правового акту, що порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, не зважаючи на те, що згідно вищевказаної норми Закону, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у оскаржуваній постанові не надано будь-якої оцінки поясненням позивача.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з'ясовані ці обставини.
За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З переглянутого відеозапису, який був доданий представником відповідача до відзиву на позов вбачається, що ОСОБА_1 послідовно пояснював інспектору поліції, що дійсно їв і саме йшов викидати залишки їжі до урни, при цьому на обличчі ОСОБА_1 була приспущена на бороді маска, яку він одразу одягнув належним чином після закінчення прийому їжі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Що стосується судового збору, то його слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави, оскільки позивач, як інвалід другої групи, звільнений від сплати судового збору за подання зазначеного адміністративного позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44-3, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 72, 77, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії ЕГА № 149792 від 03.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 454,00 грн. на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
Відповідач:Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; ідентифікаційний код - 40108646)
Повне судове рішення складено 19 січня 2022 року.
Суддя О.М. Бабій