06.04.2022 Справа №607/3342/22
06 квітня 2022 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої по АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №057302 від 18 лютого 2022 року, 11 лютого 2022 року близько 21 год. 09 хв. ОСОБА_1 , будучи керуючим (директором) закладу громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по вул. Т. Шевченка, 1 у м. Тернопіль, не вжила заходів щодо недопущення обслуговування громадянки ОСОБА_2 , у якої були відсутні підтверджуючі документи про здійснення вакцинації проти хвороби COVID-19 або про наявність протипоказань до вакцинації, чим порушила вимоги п.п. 11 п. 3 постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року та вимоги ст. 29 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом шляхом направлення рекомендованого повідомлення за місцем її реєстрації, розміщення виклику до суду на сайті судової влади та телефонограми.
Присутній в судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Синюк А.С. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказав, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували обставини викладені у протоколі та те, що ОСОБА_1 є тією особою, на яку покладено обов'язок щодо забезпечення дотримання вимог постанови КМУ №1236. Зазначив, що остання не вправі приймати рішення щодо допуску та обслуговування відвідувачів у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки такою особою є ОСОБА_3 .
З врахування вищенаведених обставин та вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 з участю її захисника Синюка А.С.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення захисника Синюка А.С., вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому суд відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до вимог п.п. 11 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», у разі встановлення “жовтого” рівня епідемічної небезпеки додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2-2 цієї постанови, забороняється приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
В силу вимог п.п. 23 п. 3 вказаної Постанови, обмеження, передбачені підпунктами 6, 7, 11, 17 та 21 цього пункту, не застосовуються за умови наявності в усіх учасників (відвідувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та організаторів заходу (співробітників закладу), негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до здійснення заходу (відвідування закладу); або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації; або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини, який може бути застосовано протягом 30 днів від дати введення дози; чи міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати) або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Відповідно до вимог ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського подяку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП несе посадова особа суб'єкта господарювання, на якому сталось порушення, тобто особа, яка виконує функції керівника (директор, голова правління, тощо) і на яку покладені обов'язки щодо організації дотримання карантинних заходів, впроваджених на території України.
При цьому, суб'єктом правопорушення, в даному випадку, є фізична особа-підприємець, як суб'єкт господарювання чи уповноважена посадова особа суб'єкта господарювання - юридичної особи.
Як вбачається з протоколу серії ВАВ №057302 від 18 лютого 2022 року, ОСОБА_1 інкримінують те, що вона 11 лютого 2022 року близько 21 год. 09 хв., будучи керуючим (директором) закладу громадського харчування «Бункермуз», що по вул. Т. Шевченка, 1 у м. Тернопіль, не вжила заходів щодо недопущення обслуговування громадянки ОСОБА_2 , у якої були відсутні підтверджуючі документи про здійснення вакцинації проти хвороби COVID-19 або про наявність протипоказань до вакцинації.
На підтвердження обставин викладених у протоколі працівниками поліції долучено: рапорт старшого інспектора-чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Палюх П.М. від 11 лютого 2022 року; письмові пояснення ОСОБА_3 від 15 лютого 2022 року; відеоматеріали з нагрудних камер працівників поліції на CD-диску.
Будь-які інші докази в матеріалах справи відсутні.
Суд не приймає до уваги вказаний рапорт працівника поліції, як належний та допустимий доказ, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Синюк А.С. заперечив обставини викладені у протоколі, вказав, що остання не вправі приймати рішення щодо допуску та обслуговування відвідувачів у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки такою особою є ОСОБА_3 .
Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_3 від 15 лютого 2022 року вбачається, що вона працює у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 11 лютого 2022 року вона здійснювала перевірку наявності Covid-сертифікату у всіх відвідувачів вказаного закладу. При перевірці працівниками поліції відвідувачів було встановлено одну відвідувачку, яка повідомила, що вказаний сертифікат у неї не завантажується на додаток «Дія».
Долучені до матеріалів справи відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції в силу вимог ст. 251 КУпАП не є належними та допустимими доказами, оскільки не містять будь-якої інформації щодо часу та місця їх здійснення. Із вказаних відеозаписів не можливо ідентифікувати та прив'язати місце здійснення останніх, а тому суд не приймає їх до уваги. Таким чином, вказані відеозаписи не підтверджують обставин викладених у протоколі.
Доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_1 щодо здійснення організаційно-розпорядчої діяльності у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та надання їй повноважень здійснення перевірки документів у відвідувачів закладу на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236, до матеріалів справи не долучено.
На підставі вказаних документів судом не встановлено, що на момент інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, остання була особою, яка вправі приймати будь-які рішення організаційно-розпорядчого порядку щодо приймання відвідувачів у закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а відтак нести відповідальність за порушення вимог законодавства про карантин людей.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчинені нею порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про недоведеність факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 44-3, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя І.М. Черніцька
СуддяІ. М. Черніцька