Справа № 522/290/22
Провадження № 1-кс/522/2252/22
08 квітня 2022 року Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, -
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просить скасувати арешт у кримінальному провадженні № 12022162510000008 від 03.01.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, а саме: скасувати арешт з автомобіля DAEWOO LANOS р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , який був накладений на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2022 року.
Заявник в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, у якій вказав, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить розглянути за його відсутності.
Встановлено, що 03.01.2022 року о 01:42 год. в Приморському районі м. Одеса, по вул. Фонтанська дорога з боку вул. Зоопаркова в напрямку пр. Адміральський здійснював рух автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на перехресті вул. Фонтанська дорога - пр. Адміральський, допустив зіткнення з автомобілем DAEWOO LANOS, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку. Від зіткнення автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, виїхав за межі проїзної частини з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді огорожі, з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді дерева. В результаті ДТП, водій ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, СГМ, забійна рана лобу, перелом правої гомілки, зі зміщенням уламків; пасажир VOLKSWAGEN PASSAT ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом правої гомілки та голінно-ступневого суглобу. Доставлені до МКЛ № 11.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2022 року був накладений арешт на автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT, р.н. НОМЕР_2 та DAEWOO LANOS, р.н. НОМЕР_1 .
На даний час необхідні слідчі дії з автомобілем виконані та слідчий повернув транспортний засіб ОСОБА_4 . Оскільки ОСОБА_4 є потерпілим у кримінальному провадженні та має на меті користування власним автомобілем, вважає, що відпала потреба у арешті майна.
Прокурор в судове засідання не з'явивсь.
Розглянувши клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься змагальність сторін.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно Постанови № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Згідно з п.13 інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною 2 ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 згаданої статті, арешт може бути накладений на нерухоме майно.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Керуючись ст.ст. 169, 173, 318-380 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту - задовольнити.
Скасувати арешт з автомобіля DAEWOO LANOS р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , який був накладений на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:
08.04.2022