Справа № 947/6227/22
Провадження № 1-кс/947/2504/22
31.03.2022 року
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , розглянувши скаргу представника за довіреністю ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , поданої в порядку ст.303 КПК України,
До Київського районного суду м.Одеси надійшла скарга представника за довіреністю ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , в якій він просить Скасувати постанову від 08.02.22 старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про відмову в задоволенні заяви та зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНГІ в Одеській області ОСОБА_5 вчинити певні дії, а саме - залучити ОСОБА_4 як потерпілого до кримінального провадження № 12021000000000422 від 19.03.2021.
В обґрунтування поданої скарги представник за довіреністю ОСОБА_4 - ОСОБА_3 зазначив, що в провадженні Слідчого управління ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження № 12021000000000422 від 19.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
07.02.2022 року він, як представник по довіреності від 17.03.2021 року ОСОБА_4 , звернувся до слідчого із заявою про залучення ОСОБА_4 до кримінального провадження, як потерпілого в порядку ст.55 КПК України.
10.02.2022 він отримав від слідчого постанову від 08.02.2022 про відмову в задоволенні заяви, у якої йому відмовлено у задоволенні заяви про залучення ОСОБА_4 в якості потерпілого в межах кримінального провадження.
З постановою слідчого скаржник не згоден з наступних підстав: слідчим у постанові зазначено, що коли ОСОБА_4 був допитаний як свідок у кримінальному провадженні, то він не вказував на факт завдання йому майнової шкоди; слідчим зазначено, що до заяви ОСОБА_3 додав копію довіреності, якою ОСОБА_4 уповноважив представляти його інтереси як засновника (учасника) ТОВ «Догма Капітал», про те з її змісту не вбачається факту уповноваження його звертатися до органів Національної поліції України; слідчим зазначено про те, що ОСОБА_3 нібито не мав права звертатися з заявою про залучення особи в якості потерпілого, так як на думку слідчого з цією заявою має право звертатися тільки саме та особа, якій на її думку завдана певна шкода, що прямо суперечить змісту ч.3 ст.55 КПК України.
Вважає, що доводи слідчого про те, що він, нібито, не мав права звертатися до нього з цією заявою, так як мені не завдана певна шкода, прямо суперечать змісту ч.ч.1.3 ст.237, ч.1 cт.238, ч.ч.1,3 ст.244, ч.1 ст.1007 ЦK України. Таким чином, рішення слідчого про відмову щодо залучення ОСОБА_4 до кримінального провадження в якості потерпілого порушує його процесуальні права та має бути скасоване.
В судовому засіданні представник за довіреністю ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , посилаючись на доводи, викладені письмово у скарзі, підтримав вимоги скарги та наполягав на її задоволенні, зазначивши, що він мав право звернутись до слідчого із заявою про визнання потерпілим ОСОБА_4 за довіреністю, виданою відповідно до вимог ст.ст.244, 1007 Цивільного кодексу України, тому вважає, що слідчий безпідставно відмовив у задоволенні його заяви.
Слідчий в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та час розгляду скарги, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши скаргу та долучені до матеріали, вислухавши думку учасника провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п.5 ч.1ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано, у тому числі, майнової шкоди.
Згідно з ч.2 cт.55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи, у тому числі, з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 ст.55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до вимог ст.58 КПК України:
1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
4. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
З досліджених матеріалів, долучених до клопотання, в судовому засіданні встановлено, що 19.03.2021 року зареєстроване кримінальне провадження №12021000000000422 від 19.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.
Відповідно до оскаржуваної постанови, в межах вказаного кримінального провадження в якості свідка допитаний ОСОБА_4 .
07.02.2022 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого із заявою про залучення ОСОБА_4 до кримінального провадження, як потерпілого в порядку ст.55 КПК України на підставі довіреності, посвідченої 17.03.2021 приватним нотаріусом Роздільнянського районне нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси як засновника (учасника) ТОВ «Догма Капітал», відповідно до вимог ст.ст.244, 1007 Цивільного кодексу України.
Вимогами ст.55 КПК України передбачений вичерпний перелік осіб, які можуть бути визнані потерпілим та порядок звернення осіб для визнання потерпілим у кримінальному провадженні.
Крім того, нормами ст.58 КПК України передбачений перелік осіб, які можуть бути представником потерпілого та перелік документів, які підтверджують повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
В рішенні від 11.03.2011 року у справі №2-рп/2011 Конституційний Суд України зробив висновок про те, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого саме в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.
В даному випадку, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності та не є особою, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, не мав повноважень на звернення до слідчого із заявою про залучення у якості потерпілого ОСОБА_4 , оскільки це суперечить вимогам діючого КПК України.
Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що навіть самою довіреністю ОСОБА_3 було уповноважено діяти від імені ОСОБА_4 з усіма правами, які надані законом позивачеві, відповідачеві, третій особі та потерпілому. Однак, ОСОБА_4 у кримінальному провадженні має статус свідка.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга представника за довіреністю ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги представника за довіреністю ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , поданої в порядку ст.303 КПК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст.309 КПК України оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1