Справа № 496/1164/22
Провадження № 1-кс/496/467/22
05 квітня 2022 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кодня Житомирського району Житомирської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за матеріалами кримінального провадження № 12022162250000220 від 04.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
При цьому вказує на те, що 04.04.2022 року до чергової частини Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 04.04.2022 року о 02.20 год ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проник до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де умисно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс останньому один удар вилами в область шиї, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у виді колотої інфікованої рани шиї зліва. Далі, ОСОБА_5 будучи впевненим, що виконав усі дії, які вважав необхідними для закінчення злочину, пов'язаним із заподіянням смерті, залишив місце вчинення злочину. Разом з тим, смерть ОСОБА_7 не настала з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 , а саме у зв'язку з наданням вчасної медичної допомоги потерпілому. За даним фактом 04.04.2022 року слідчим СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162250000220, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. 04.04.2022 року о 22.45 год, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затриманий ОСОБА_5 . 05.04.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Посилаючись на обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а також на існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним клопотанням.
04.04.2022 року о 21.20 год ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий.
05.04.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що не погоджується з обґрунтованістю підозри, оскільки не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_7 , хотів лише налякати його. Разом з цим, не заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вислухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Щодо доводів підозрюваного з приводу відсутності доказів на підтвердження його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слід зазначити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого, не встановлено.
Крім того, «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин («Ілгар Маммадов проти Азербайджану»; «Ердагоз проти Туреччини»; «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).
Тлумачення терміну «обґрунтована» залежить від усіх обставин справи, але факти, які викликають підозру, не повинні бути ж такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть пред'явлення обвинувачення («Мерабішвілі проти Грузії»).
Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який повинна подолати підозра, щоб переконати об'єктивного спостерігача в тому, що факти, які є предметом обвинувачення, ймовірно, мали місце. Позбавлення волі повинно ґрунтуватися на достатньо об'єктивних елементах, щоб виправдати «обґрунтовану підозру» в тому, що відповідні факти дійсно мали місце. Крім того, такі факти мають обґрунтовано вважатися такими, що підпадають під диспозицію однієї зі статей Кримінального кодексу, що описують злочинну поведінку («Кавала проти Туреччини»).
На даній стадії досудового розслідування підозру слідчий суддя вважає обґрунтованою. Так, обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , протоколом обшуку за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого йому може бути призначено покарання на строк до п'ятнадцяти років позбавлення волі, за місцем реєстрації він не мешкає, офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків та наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - можливість переховування від органу досудового розслідування та суду.
Наявність ризиків, передбачених п.п.3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор у судовому засіданні не довів.
Дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним особливо тяжкого кримінального правопорушення дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який виправдовує тримання підозрюваного під вартою.
Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: закінчений замах на вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України (потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження), слідчий суддя вважає за доцільне не визначати підозрюваному розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Таким чином, застосування більш м'яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризику, передбаченому п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, тому клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали - 60 днів з дня затримання, а саме з 04.04.2022 року до 02.06.2022 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1