печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1630/20-к
31 липня 2020 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу: не з'явився
слідчого: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 від 05.12.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42017000000001789 від 01.06.2017 року, -
Адвокат ОСОБА_3 (далі - особа, яка подала скаргу, адвокат ОСОБА_3 ), який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (далі - слідчий), ОСОБА_5 від 05.12.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42017000000001789 від 01.06.2017 року.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що Другим слідчим відділом (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000001789 від 01.06.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою слідчого від 05.12.2019 року відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, адвокат вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки не містить належного обґрунтування відмови у визнанні потерпілим з посиланням на конкретні факти, а, відтак, підлягає скасуванню.
В судове засідання особа, яка подала скаргу, не з'явилась, про день, час, місце розгляду скарги повідомлена належним чином. 31.07.2020 року на адресу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки адвокат ОСОБА_6 подав заяву про розгляд скарги у її відсутність, а неявка слідчого не перешкоджає розгляду скарги, враховуючи строк розгляду скарги під час досудового розслідування, встановлений КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності особи, яка подала скаргу та слідчого.
Згідно із ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000001789 від 01.06.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою Слідчого Другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 від 05.12.2019 року відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 42017000000001789 від 01.06.2017 року, оскільки даних, які б вказували на завдання йому шкоди у кримінальному провадженні, не встановлено.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному проваджені може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно із ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як визначено у ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
З аналізу оскаржуваної постанови слідує, що слідчим при винесенні постанови належним чином дотримано вимоги ст. 110 КПК України.
Вказана постанова містить належне обгрунтування обґрунтування та зазначення мотивів з яких виходив слідчий при винесенні оскаржуваної постанови з посиланням на норми КПК України.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 від 05.12.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42017000000001789 від 01.06.2017 року слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 110, 220, 303, 305, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволені скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 від 05.12.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42017000000001789 від 01.06.2017 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1