Справа №702/108/22
2-з/705/30/22
07 квітня 2022 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м.Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом із вказаною позовною заявою нею подано заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує наступним.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 5807 від 20.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 8273,21 грн. Вказує, що вона лише з постанови державного виконавця від 07.02.2021 дізналась про наявність заборгованості по кредиту та про відкрите виконавче провадження № 68445708 про стягнення з неї коштів. Враховуючи ту обставину, що заявник не має заборгованості перед ПАТ «Платинум Банк», а відповідно і в подальшому перед його правонаступниками по кредитному договору зі страхування життя № 1704/2411ЕS2М11 (Страховий Мега Мікс) від 30.08.2012, у відповідача, як у правонаступника, немає жодних правових підстав по стягненню кредитних коштів, відсотків, комісій, штрафів та пені з позивача. А відповідно вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вважає безпідставним та незаконним.
Вважає, що невжиття забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав позивачки у разі задоволення позовних вимог. Існує ймовірність неповернення коштів, що у подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову. Загальна сума, що підлягає до стягнення з заявника 8273,21 грн., є значною сумою. Відсутність забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа на час судового провадження, дозволять відповідачу за допомогою неправомірного виконавчого напису нотаріуса незаконно стягнути значні грошові кошти з заявника, які він фактично не отримував. А в подальшому повернути їх від відповідача буде дуже складно.
Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису необхідно зупинити до вирішення справи по суті.
Просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису № 5807 від 20.09.2019 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 68445708 до вирішення по суті позову про визнання нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню.
На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суддя вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У п.7 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні.
Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2021 по справі № 308/8567/20, згідно з якою першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову.
Згідно п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Отже, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, до вирішення справи по суті стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.
Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Як передбачено ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Суддя вважає, що невжиття саме такого виду забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача.
За таких обставин зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є обґрунтованим та співмірним заявленим позовним вимогам, а тому суд вважає, що вимоги щодо зупинення стягнення за виконавчим написом підлягають задоволенню.
Крім того, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч.3 ст.154 ЦПК України, відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення за виконавчим провадженням № 68445708, відкритим виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Тетяною Дмитрівною на підставі виконавчого напису № 5807 від 20.09.2019, винесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.
Копію ухвали надіслати виконавцю відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойко Тетяні Дмитрівні (пров. Тихий,3А, м. Умань, Черкаська область, 20300), для виконання та сторонам до відома.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Р. В. Піньковський