Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/730/22
номер провадження 1-кс/695/190/22
08 квітня 2022 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області - Ватажок- ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача СД Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратурі ОСОБА_4 , про арешт майна,
Дізнавач СД Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням погодженим, прокурором Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратурі ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022255320000164 від 01.04.2022, про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 01.04.2022 до відділу поліцейської діяльності №2 надійшло повідомлення від інспектора Черкаського рибоохоронного патруля ОСОБА_5 , який повідомив про те, що на прибережній зоні Кременчуцького водосховища в адміністративних межах с. Чехівка виявлено двох невідомих осіб, які займались незаконним виловом риби.
За даним фактом 01.04.2022 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022255320000164, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
На місце пригоди була відразу направлена слідчо-оперативна група з метою невідкладного фіксування місця вчинення кримінального правопорушення та вилучення речових доказів.
01 квітня 2022 року дізнавачем СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області проведено огляд місця події, у ході якого було виявлено двi месиновi риболовецькі сiтки розміром 60/60 мм., довжиною близько 200 метрiв, кожна, гумовий човен марки «SPORT BOART» темнозеленого кольору та свіжо виловлена незаконно добута риба виду: лящ в кількості 5 штук, карась в кількості 50 штук, плітка в кількості 1 штука. Двi риболовецькi сiтки, гумовий човен та свiжо виловлена риба були вилученні до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.
01 квітня 2022 року вилучена риба, як така, що піддасться швидкому псуванню, згiдно з довiдкою виданою Чорнобаївською селищною радою передана на потреби забезпечення повноцінного харчування роти охорони №1 та Збройних сил України.
01 квітня 2022 року дізнавачем СД Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_3 винесено постанову про визнання вказаних предметiв речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
Враховуючи, що вилучена в ході огляду місця події риба набута в результаті вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв'язку з чим відповідає критеріям, зазначеним у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, накладення арешту на неї є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження, тому дізнавач звернувся до суду з даним клопотанням, погодженим з прокурором.
У судове засідання прокурор та дізнавач не прибули. Згідно з клопотанням просять розглянути дане клопотання за їх відсутності.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст. 171-173 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
Вимогами ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у КПК України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у п.п. 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що на даний час є необхідність накласти арешт на вказане вище майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, та дозволити його реалізацію. Такий захід забезпечення кримінального провадження є необхідним та виправданим.
Керуючись ст. 132, 167, 170-173, 309, 370, 372, 375 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити повністю.
Накласти арешт на рибу: породи лящ - 5 шт., породи карась - 50 шт., породи плітка - 1 шт., вилучену 01.04.2022 під час огляду місця події на прибережній зоні Кременчуцького водосховища в адміністративних межах с. Чехівка, Іркліївської ОТГ, Золотоніського району, Черкаської області, та дозволити її реалізацію.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6