Справа №949/330/22
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
08 квітня 2022 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця в режимі відеоконференцзв'язку підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022181110000010 від 13 січня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
З Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури до Дубровицького районного суду надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за за №12022181110000010 від 13 січня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України із затвердженим обвинувальним актом.
Ухвалою суду від 01 квітня 2022 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання спробам реалізації ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КК України, враховуючи вагомість наявних доказів, тяжкість покарання та з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Разом з цим, судом було роз'яснено обвинуваченому його право на розгляд кримінального провадження щодо нього колегіально судом у складі трьох суддів, яке передбачено ч. 2 ст. 31 КПК України, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Обвинувачений та його захисник повідомили про необхідність розгляду справи щодо обвинуваченого суддею одноособово.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечували.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явилися, відомостей про отримання нею повідомлення про час та місце розгляду справи до суду не надійшло.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задоволити та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України і подане клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, а відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Із даних реєстру матеріалів досудового розслідування судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 січня 2022 року, обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15 березня 2022 року. Після чого, ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 березня 2022 року йому було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14 квітня 2022 року.
Статтею 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року встановлено, що відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали чи можливо належним чином продовжити на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства, не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року).
Крім того, суд враховує загальне положення щодо розумних строків тримання під вартою у таких випадках, які викладено у правовій позиції ЄСПЛ рішенні у справі «Харченко проти України» згідно якого розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись у кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливість аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги над особистістю.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім, зокрема, законного арешту або затримання особи для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом, і відповідно до процедури, встановленої законом.
Отже, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування був застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Вирішуючи питання про доцільність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого на стадії судового розгляду, згідно з вимогами ст.178 КПК України суд оцінює суспільну небезпечність та тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується, а обвинувачується останній у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, при обранні відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведено відповідно до ст.194 КПК України наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам, оскільки обвинувачений, знаходячись на волі, може перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, так як він не працює, не має постійного джерела існування, проживає поблизу державного кордону України, не має міцних соціальних зв'язків, він не одружений, також, знаходячись на волі, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, також судом враховано, що обвинувачений є раніше неодноразово судимим, тому для запобігання спробам ухилення від правосуддя, та для запобігання інших вказаних вище ризиків, суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, оскільки відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою визначається в днях та не може перевищувати 60 днів.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою, а такий запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується та є таким, що виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду. Тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, а зважаючи на положення ч.4 ст.183 КПК України, суд в даному випадку має право не визначати розмір застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395, 492 КПК України, суддя, -
Клопотання прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань№12022181110000010 від 13 січня 2022 року за ч.1 ст.115 КК України - задоволити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до закінчення судового розгляду даного кримінального провадження, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 06 червня 2022 року, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію ухвали для виконання направити Рівненському слідчому ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1