справа № 361/6370/18
провадження № 2-а/361/2/22
21.02.2022
Іменем України
21 лютого 2022 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретарів: Срібної Ю.О., Коваль О.О., Лебідя В.Ю., Панек А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № А-2509/1 від 25 вересня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником начальника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області (далі - Відділ ДАБК) Корнетом В.В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що відповідно до будівельного паспорта та змін до будівельного паспорта, виданих 22 квітня та 08 червня 2016 року Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області (далі - Управління), він здійснює будівельні роботи із реконструкції з розширенням належного йому на праві приватної власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто будує прибудову до житлового будинку відповідно до дозвільних документів.
У той же час його сусід ОСОБА_2 , який є власником сусіднього житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , провів самочинну реконструкцію свого житлового будинку, зокрема, збудував другий поверх, знищив межові знаки земельних ділянок, без погодження з ним встановив суцільну бетонну огорожу висотою більше 2 м, зніс розташовані на межі земельних ділянок сарай та погріб, що створило йому перешкоди в користуванні власністю. У зв'язку з порушеннями, вчиненими його сусідом ОСОБА_2 , він (позивач) неодноразово звертався до Броварської міської ради Київської області щодо перевірки додержання його сусідом містобудівних норм та вимог нормативно-правових актів у сфері містобудування. У відповідь на його звернення ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на нього до Відділу ДАБК.
06 вересня 2018 року згідно із направленням за № 152/18 від 06 вересня 2018 року заступником начальника Відділу ДАБК Корнетом В.В. здійснено позапланову перевірку щодо дотримання ним (позивачем) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами цієї перевірки у кінці вересня 2018 року ним поштою було отримано акт № Т-1309/3, протокол № Л-А-1309/3 та припис № С-1309/3 від 13 вересня 2018 року.
25 вересня 2018 року його представник за довіреністю отримав постанову № А-2509/1 від 25 вересня 2018 року про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Дана перевірка була проведена за дорученням Броварського міськрайонного суду Київської області в адміністративній справі № 361/4477/17 за його позовом до Відділу ДАБК про визнання протиправними і скасування припису № С-1107/1 від 11 липня 2017 року та постанови в справі про адміністративне правопорушення № А-2007/1 від 20 липня 2017 року.
Під час проведення зазначеної перевірки йому вказано на відхилення від будівельного паспорта, а саме: змінено геометричні розміри будівлі, з чим він категорично не згоден.
Вважає, що постанова № А-2509/1 від 25 вересня 2018 року є протиправною, винесена із порушенням норм законодавства, посилаючись на те, що відхилення від будівельного паспорта при реконструкцій ним домоволодіння, а саме: зміна габаритних розмірів, які зазначені у будівельному паспорті, не здійснювалися, будь-яких дій, що посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, за які законом передбачено адміністративну відповідальність, він не вчиняв, тому до адміністративної відповідальності його притягнуто незаконно.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Скорнякова О.О. у суді позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному, просили суд позов задовольнити.
Представники відповідача Ус О.О., Шкардун М.В. та Мельниченко Б.М. у суді позов не визнали, проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 червня 2014 року та договору про поділ житлового будинку, що є спільною частковою власністю, від 28 травня 2016 року, посвідченого державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавською В.В., позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0456 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3210600000:01:006:0046, та житловий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Із будівельного паспорта, виданого 22 квітня 2016 року Управлінням за реєстраційним № 99, змін до цього будівельного паспорту, виданих 08 червня 2016 року цим же Управлінням за реєстраційним № 152, у яких об'єкт будівництва має назву реконструкція з розширенням індивідуального житлового будинку, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого 26 травня 2016 року Департаментом держархбудінспекції у Київській області за № 06216140419, позивач ОСОБА_1 здійснює будівельні роботи із реконструкції з розширенням належного йому на праві власності індивідуального житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
11 липня 2017 року посадовими особами Відділу ДАБК за результатами перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт у його домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , було складено акт № Т-1107/1, протокол № Л-А-1107/1 та припис № С-1107/1.
20 липня 2017 року постановою № А-2007/1, винесеною начальником Відділу ДАБК Мельниченком Б.М., за адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 96 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 грн.
Не погоджуючись із вказаними приписом № С-1107/1 від 11 вересня 2017 року та постановою № А-2007/1 від 20 липня 2017 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування припису та постанови в справі про адміністративне правопорушення (справа № 361/4477/17, провадження № 2-а/361/2/20).
01 червня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області у вказаній адміністративній справі № 361/4477/17 ухвалено рішення, що набрало законної сили, яким зазначений позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано протиправними та скасовано припис № С-1107/1 від 11 липня 2017 року та постанову № А-2007/1 від 20 липня 2017 року.
06 вересня 2018 року під час розгляду судом вказаної вище справи, на підставі направлення № 152/18 від 06 вересня 2018 року заступником начальника Відділу ДАБК Корнетом В.В. здійснено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт у домоволодінні позивача ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами вказаної перевірки посадовими особами Відділу ДАБК було складено акт № Т-1309/3 проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, протокол № Л-А-1309/31 про адміністративне правопорушення, припис № С-1309/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Позивачу ОСОБА_1 було надано строк усунути виявлені порушення до 13 жовтня 2018 року та повідомити Відділ ДАБК про виконання вимог припису.
Перевіркою встановлено, що в ході будівництва ОСОБА_1 проведені будівельні роботи з відхиленням від будівельного паспорта, виданого Управлінням за № 99 від 22 квітня 2016 року та змінами до цього будівельного паспорту за № 152 від 08 червня 2016 року (реконструкція з розширенням частини індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ), а саме: змінено геометричні розміри будівлі, чим порушено вимоги ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за що, передбачена ч. 1 ст. 96 КУпАП.
25 вересня 2018 року заступником начальника Відділу ДАБК Корнетом В.В. винесено постанову № А-2509/1 в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із цією постановою № А-2509/1 від 25 вересня 2018 року, звернувся до суду з позовом, у якому вказував на те, що будь-якого відхилення від будівельного паспорта при реконструкції домоволодіння, а саме: зміна габаритних розмірів, які зазначені у будівельному паспорті, не здійснював, будь-яких дій, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, не вчиняв, тому вважає, що до адміністративної відповідальності його притягнуто незаконно.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом абз. 1, 2, 3, 5 ч. 1 та п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи зокрема щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
23 травня 2011 року Кабінет Міністрів України постановою № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. п. 5, 7 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно із п. 11 Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи.
У п. п. 12, 13 вказаного Порядку встановлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (пункт 15 Порядку).
Згідно із вимогами п. п. 16, 17, 18 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком до Порядку.
У додатку до Порядку встановлені строки для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме строк для усунення виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил або затверджених проектних рішень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки становить один місяць.
Із припису № С-1309/3 вбачається, що 06 вересня 2018 року заступником начальника Відділу ДАБК Корнетом В.В. надано позивачу строк на усунення вимог припису до 13 жовтня 2018 року. Після закінчення терміну виконання вимог цього припису, тобто після 13 жовтня 2018 року, Відділ ДАБК мав право провести позапланову перевірку виконання ОСОБА_1 вимог даного припису.
25 вересня 2018 року без проведення Відділом ДАБК відповідної перевірки виконання ОСОБА_1 вимог припису № С-1309/3 від 13 вересня 2018 року, яким йому встановлено строк на усунення порушень до 13 жовтня 2018 року, заступником начальника Відділу ДАБК Корнетом В.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-2509/1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Разом з тим, суд вважає, що прийняття постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без з'ясування всіх обставин справи було передчасним.
Із постанови № А-2509/1 від 25 вересня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 проведені будівельні роботи з відхиленням від будівельного паспорта, виданого Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради за № 99 від 22 квітня 2016 року та змінами до будівельного паспорта за № 152 від 08 червня 2016 року (реконструкція з розширенням частини індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ), а саме: змінено геометричні розмірі будівлі, що є порушенням вимог ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 1 ст. 96 КУпАП.
Відповідно до п. 1.6 ч. І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05 липня 2011 року № 103, у редакції на час проведення перевірки, для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
За змістом п. 2.1 ч. ІІ зазначеного вище Порядку будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять, зокрема ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності).
Аналізуючи зазначені норми законодавства, слід дійти висновку, що в документах, які передбачені для отримання будівельного паспорта повинні міститься відомості про об'єкт будівництва, зокрема, його габарити.
Позивач ОСОБА_1 , заперечуючи проти оскаржуваної ним постанови, вказує на те, що габарити реконструйованого ним домоволодіння не змінилися, будь-яких дій на їх зміну він не вчиняв, будівництво здійснюється виключно відповідно до отриманого ним будівельного паспорта, виданого Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради за № 99 від 22 квітня 2016 року та змінами до будівельного паспорта за № 152 від 08 червня 2016 року.
У ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно із ч. 1 ст. 96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки норма ч. 1 ст. 96 КУпАП є бланкетною нормою та передбачає загальну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, тому оскаржувана постанова повинна містити конкретизацію матеріальних норм і правил, які начебто було порушено позивачем, а також мала б містити докази того, що позивачем здійснюється будівництво з відхиленням від будівельного паспорта з істотним порушенням будівельних норм і правил з відповідними посиланнями на конкретні норми чинного законодавства.
Суд вважає, що зазначення лише в оскаржуваній постанові № А-2509/1 від 25 вересня 2018 року про зміни геометричної форми реконструйованої позивачем будівлі без конкретного зазначення яким саме чином відбулися ці зміни та в якій частині не відповідають будівельному паспорту, та саме посилання на ч. 1 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не відображає наявність самого факту порушення та зовсім не конкретизує його складу.
За змістом ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ч. 1 ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
За змістом положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області будь-яких доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, суду не надало.
Доводи позивача щодо безпідставності притягнення його до адміністративної відповідальності в суді відповідачем не спростовані.
Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи надані суду сторонами докази, положення ч. 2 ст. 77 КАС України, якими обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено саме на відповідача, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання протиправною і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню, оскільки правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн. відповідачем у суді не доведена.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що оскаржувана ОСОБА_1 постанова № А-2509/1 від 25 вересня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача ОСОБА_1 - закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 72, 73, 77, 90, 242 - 246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № А-2509/1 від 25 вересня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області Корнетом В.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 96 КУпАП, закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.