1-кп/278/139/22
278/2010/21
Іменем України
07 квітня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
законного представника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12021060410000214 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, студента 3-го курсу Турчинівського професійно-технічного ліцею, раніше судимого 17.03.2021 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ст.ст. 69,104 КК України до 30 діб арешту з іспитовим строком один рік;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Другого травня 2021 року близько 24 години ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час спілкування по мобільному телефону із раніше невідомим йому ОСОБА_7 для вирішення виниклого під час вказаної розмови між ними словесного конфлікту, домовився із останнім про зустріч на АДРЕСА_2 , при цьому ОСОБА_4 взяв із собою належний йому предмет, ззовні схожий на дерев'яну биту, після чого направився на обумовлене місце.
Прибувши 03.05.2021 близько 01 години на територію поблизу приміщення клубу, який розташований по АДРЕСА_2 , під час спілкування з ОСОБА_7 та його знайомим ОСОБА_8 у ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, предметом, ззовні схожим на дерев'яну биту, зі значною силою прикладання умисно наніс ОСОБА_8 не менше двох ударів по тулубу та голові, після чого потерпілий впав на землю, а ОСОБА_4 припинив свої протиправні дії.
Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-забійної рани лівого ліктьового суглобу, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, перелому скроневої кістки ліворуч з переходом на основу черепа, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
Отже, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та надав показання, які відповідають висунутому обвинуваченню.
Вина обвинуваченого у скоєному іншими учасниками судового процесу також не оспорюється.
За клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, його захисником та законним представником, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому обвинуваченому та іншим учасникам процесу судом роз'яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному суді.
Суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_4 відповідає пред'явленому обвинуваченню, а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як заподіяння потерпілому ОСОБА_8 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, вчиненим проти здоров'я потерпілого, яке за Конституцією України є найвищою соціальною цінністю.
Водночас суд бере до уваги особу винного ОСОБА_4 , зокрема, його молодий вік, соціально-демографічний статус, перебування у цивільному шлюбі, де виховує двоє малолітніх дітей, посередню характеристику за місцем проживання, повне визнання своєї вини у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, щире каяття у вчиненні злочину, який вчинив під час іспитового строку.
Також суд не залишає поза своєї увагою правову позицію прокурора, який вважає, що до останнього можливо застосувати ст. 69 КК України та призначити більш м'яке покарання ніж передбачене санкцією ст. 121 КК України у виді арешту з чим погодився потерпілий, а також одну обтяжуючу та сукупність пом'якшуючих покарання обставин.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому є визнання ним своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є рецидив злочинів.
Окрім того судом враховано висновок досудової доповіді органу пробації, у відповідності до якого виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.
Однак, з огляду на враховані судом при призначенні покарання пом'якшуючі обставини, які істотно знижують ступінь суспільної небезпечності винної особи та вчиненого ним злочину, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, щире каяття, правову позицію прокурора та думку потерпілого, суд вважає, що обвинуваченому можливо застосувати ст.ст. 69, 101 КК України та перейти до більш м'якого покарання, не передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України у виді арешту, яке, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Водночас, суд враховує те, що ОСОБА_4 вчинив інкримінований йому злочин під час іспитового строку, призначеного вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 17.03.2021, яким його засуджено за ч. 3 ст. 185, ст.ст. 69, 104 КК України до 30 діб арешту з іспитовим строком один рік. У зв'язку із цим суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Водночас, суд вважає необґрунтованим клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту через недоведення прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений до вступу вироку у законну силу буде ухилятись від покарання. При цьому необхідно звернути увагу, що на даний час на території України введено воєнний стан та діє комендантська година, яка обмежує вільне пересування осіб у часі та просторі, а тому суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_4 згаданого запобіжного заходу та відмовляє у задоволенні клопотання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69, 101 КК України у виді 45 (сорока п'яти) діб арешту.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 17.03.2021, більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 45 (сорока п'яти) діб арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши відповідно до ч. 5 ст. 72 КПК України строк попереднього ув'язнення з 03.05.2021 по 05.05.2021, тобто три доби арешту.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні у відділі №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, а саме: дерев'яну биту, дві пари кросівок, автомобільний ключ, спортивні штани та светр - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Потерпілому, який не був присутні у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: