Справа № 161/3971/22
Провадження № 1-кп/161/599/22
м. Луцьк 08 квітня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022035580000297 від 14.02.2022, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований в АДРЕСА_1 , та проживає в АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта середня спеціальна, не працює, неодружений, судимий 12.01.2021 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2021 ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт. З 25.02.2021 засудженого поставлено на облік Луцького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області, при цьому, 16.03.2021 належним чином письмово ознайомлено з умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також про передбачену ч.2 ст.389 КК України кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, про що у останнього відібрано підписку.
В подальшому, 16.03.2021 засудженого ОСОБА_3 направлено до Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори №8 житлово-будівельних кооперативів, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , та зобов'язано приступити до виконання громадськх робіт з 17.03.2021.
Однак, засуджений ОСОБА_3 , будучи відповідно до ст.37 КВК України зобов'язаним додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для нього об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, діючи умисно, з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт 07.04.2021, 09.04.2021, 13.04.2021, 19.04.2021, 21.04.2021, 29.04.2021, 30.04.2021 без поважних причин не з'явився для відбування громадських робіт. Надалі, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на ухилення від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт в період з 01.05.2021 по 25.01.2022 без поважних причин не з'являвся до Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори №8 житлово-будівельних кооперативів для відбування громадських робіт, що згідно вимог ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт.
Обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.2 ст.389 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно ухилявся від відбування призначених йому згідно з вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2021 громадських робіт, поважних причин не було. У вчиненому щиро розкаявся.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразилися в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.389 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального проступку, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 хоча раніше судимий, разом з тим повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, інформації про негативну характеристику матеріали провадження не містять, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, перебував на обліку у КП «Волинський медичний центр терапії залежностей».
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи вид і розмір покарання, передбаченого санкцією закону, за якою визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання за ч.2 ст.389 КК України у виді арешту ближче до мінімальної межі.
Підстав для призначення більш суворого покарання у виді обмеження волі суд не вбачає, з огляду на особу обвинуваченого.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок до повного відбуття покарання за попереднім вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2021, з огляду на наявну інформацію про кількість відбутих обвинуваченим годин громадських робіт, на підставі ч.1 ст.71 КК України, суд вважає за необхідне до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань за сукупністю вироків відповідно до ч.1 ст.72 КК України менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з співвідношення: одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.01.2021, з урахуванням положень ч.1 ст. 72 КК України, та остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці 5 (п'ять) днів.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий