Справа № 130/3533/21
Провадження № 22-ц/801/595/2022
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Порощук П. П.
Доповідач:Оніщук В. В.
07 квітня 2022 рокуСправа № 130/3533/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Оніщука В.В.,
суддів: Медвецького С.К., Копаничук С.Г.,
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
боржник: ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 грудня 2021 року, постановлену у складі судді Порощука П.П., в залі суду,
встановив:
В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
У заяві ОСОБА_1 просила видати судовий наказ, на підставі якого стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі ј усіх видів заробітку боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи від дня подачі заяви про видачу судового наказу, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 грудня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено.
Роз'яснено заявнику її право звернутись до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зареєстроване місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_2 на території Вінницької області не значиться.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що районним судом було здійснено запит щодо доступу до персональних даних до неналежного суб'єкта, а саме Барської міської ради, оскільки село Супівка Копайгородської селищної громади віднесено до Жмеринського району, а також судом було допущено помилку у даті народження боржника.
Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що в матеріалах справи наявна відповідь ДП «Інформаційні судові системи» від 21 грудня 2021 року, яка отримана вже після ухвалення судового рішення, з якої вбачається, що реєстраційний номер облікової картки боржника надати не має можливості через відсутність особи з такими реєстраційними даними, при цьому в запиті не вірно вказано дату народження боржника, що в свою чергу спричинило негативний результат пошуку інформації.
Відзив на апеляційну скаргу від іншого учасника справи впродовж встановленого апеляційним судом строку не надходив.
Апеляційна скарга на підставі статті 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам закону.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07 березня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Барського районного управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 4).
14 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Відповідно до частини 6 статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Із запитів органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних вбачається, що датою народження ОСОБА_2 було зазначено 24 вересня 1983 року (а.с. 8, 9).
Крім того, запит органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних було адресовано до Барської міської ради та зазначено місце проживання ОСОБА_2 с. Супівка Жмеринського району Вінницької області (а.с. 9).
З матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником зазначено адресу проживання боржника - Жмеринський район, Копайгородська територіальна громада, с. Супівка, дату народження останнього не вказано.
Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин, суд першої інстанції зробивши запит щодо доступу до персональних даних, належним чином не пересвідчився в підпорядкуванні с. Супівка Жмеринського району саме Барської міської ради, відтак звернувся до неналежного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи, а також не пересвідчився у достовірності інформації щодо дати народження боржника, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена передчасно, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, і відповідно апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 грудня 2021 року скасувати.
Справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з ОСОБА_2 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: В. В. Оніщук
Судді: С. К. Медвецький
С. Г. Копаничук