08 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 761/37194/19
провадження № 61-2424ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 24 листопада 2021 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» до ОСОБА_1 , державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Мутайламова Шаміля Ахмедбашаровича, третя особа - Прогресивна соціалістична партія України про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, витребування майна із чужого незаконного володіння,
10 лютого 2022 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
Заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада
2021 року отримано ним лише 03 лютого 2022 року, на підтвердження викладених обставин до касаційної скарги додано копію розписки.
Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки ним не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Відповідно до пункту 2 розділу другого Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи (довідки, доповідні записки, заяви, протоколи засідань зборів суддів, тощо).
Додана до касаційної скарги копія розписки, не містить штампу реєстрації вхідної кореспонденції суду, а отже, не є належним доказом дати вручення копії постанови Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року заявнику.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Таким чином, заявнику слід надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
У підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає
1 921,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше
1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Таким чином, уподаному товариством з обмеженою відповідальністю «Сівер Україна» (далі - ТОВ «Сівер Україна») позові заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року вказано, що за звернення до суду з позовом підлягає сплаті судовий збір у розмірі 12 546,93 грн.
Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чинок, за звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 25 093, 86 грн (12 546,93 грн ? 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Окрім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено всіх осіб, які беруть участь у справі, а саме: ТОВ «Сівер Україна», державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Мутайламова Шаміля Ахмедбашаровича та Прогресивно соціалістичну партію України.
Отже, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, зазначивши всіх сторін, які беруть участь у справі та адресу їх місця проживання чи місцезнаходження та надати касаційні скарги (у новій редакції), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 24 листопада 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 10 травня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун