Ухвала
06квітня 2022 року
м. Київ
справа № 199/6608/18
провадження № 61-19642св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат № 5»,
третя особа - ОСОБА_3 ,
особа, яка подавала апеляційну скаргу - компанія «Брайтсвіч Холдінгс Лімітед»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат № 5 , яка підписана представником Доброгорським Олексієм Володимировичем, про роз'яснення судового рішення у справі за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат № 5», яка підписана представником Доброгорським Олексієм Володимировичем, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року,
Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат № 5» (далі - ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5»), яка підписана представником Доброгорським О. В., задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У березні 2022 року ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5» подало заяву про роз'яснення судового рішення, яке підписана представником Доброгорським О. В., в якій просило роз'яснити постанову Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі №199/6608/18, а саме чому була скасована лише постанова другої інстанції, а рішення суду першої інстанції від 31 березня 2021 року не було скасовано та справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а не до суду першої інстанції.
Заява мотивована тим, що справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, з огляду на те що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема, суд апеляційної інстанції не перевірив чи була застрахована цивільно-правова відповідальність ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5». Однак, слід відзначити, що такі обставини не були перевірені й судом першої інстанції у даній справі.
За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частини перша статті 271 ЦПК України).
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (частини друга статті 271 ЦПК України).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції і вона не є тим рішенням, яке підлягає виконанню у розумінні частини другої статті 271 ЦПК України. Тому відсутні підстави для роз'яснення постанови Верховного Суду від 09 лютого 2022 року, і в задоволенні заяви належить відмовити.
Колегія суддів звертає увагу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат № 5», що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства (частина перша та друга статті 44 ЦПК України). Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат № 5», яка підписана представником Доброгорським Олексієм Володимировичем, про роз'яснення судового рішення в справі № 199/6608/18 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук