08.04.2022
Справа № 482/241/22
Номер провадження 6/482/12/2022
08 квітня 2022 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судових засідань Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, яке було застосоване ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14.12.2015 року у справі № 482/2229/15-ц.
Заява обґрунтована тим, що 30.01.2019 року Державна прикордонна служба України повідомила заявника про те, що встановлена ухвала Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14.12.2015 року про тимчасове обмеження йому у праві виїзду за межі України і, яка є чинною.
Заявник зазначає, що на даний час у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, у заявника є нагальна необхідність для виїзду за кордон з території України з трьома неповнолітніми дітьми, з яких двоє: ОСОБА_2 , 2010 р.н. та ОСОБА_3 , 2012 р.н. є його дітьми, а ОСОБА_4 , 2011 р.н., нотаріально передано заявнику на утримання та виховання, з метою забезпечення безпечних умов для проживання дітей, збереження їх здоров'я.
Крім того, заявник посилається на те, що він за станом здоров'я не військовозобов'язаний і не може бути призваний до лав ЗСУ, оскільки, відповідно до виписки Житомирської обласної клінічної лікарні ім.. О.Ф. Гербачевського від 17.10.2008 року, йому встановлено діагноз: бронхіальна астма 2 ступеня та амізоамітропія, міопія високого ступеня, початкова задньокапсулярна катаракта, дистрофія сітківки обох очей, діоптрія правого ока -6, а лівого - 11.
Також заявник посилався на те, що він не підлягає призову під час мобілізації оскільки його теща ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи та потребує його супроводу при виїзді за кордон.
З посиланням на вказані обставини, оскільки наявна заборона у праві виїзду за межі України перешкоджає заявнику належним чином реалізувати своє право захистити дітей, заявник звернувся до суду з відповідною заявою.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та дату розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши обставини та матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість заяви з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частина 1ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом та в'їхати в Україну.
Судом встановлено, що 13.12.2011 року рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська задоволено вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»» до ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором.
12.06.2012 року виконавчий лист по справі видано стягувачеві для пред'явлення до ВДВС.
02.12.2015 року державним виконавцем ВДВС винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14.12.2015 року у справі № 482/2229/15-ц було задоволено подання начальника ВДВС Новоодеського районного управління юстиції Миколаївської області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України в повному обсязі та тимчасово (до виконання зобов'язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк») обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не вилучаючи у боржника паспортних документів.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Положенням ст.6З Закону України «Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянину, який має паспорт, може бути відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання, якщо особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Частинами 5, 6, 7 ст.441 ЦПК України, визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України суд повинен з'ясувати наявність обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Крім того, скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.
Як встановлено судом, доказів того, що у добровільному порядку боржник ОСОБА_1 виконує рішення суду, доказів того, що заявник вчиняє дії, спрямовані на виконання рішення, суду не надано, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Крім того, посилання заявника, що у нього є нагальна необхідність евакуювати трьох неповнолітніх дітей з території України, не може бути підставою для скасування обмеження у виїзді за межі України, оскільки у дітей ОСОБА_2 , 2010 р.н., ОСОБА_3 , 2012 р.н. є також їх матір, дружина заявника - ОСОБА_1 , а у ОСОБА_4 , 2011 р.н., є батьки та доказів встановлення опіки щодо цієї дитини з боку ОСОБА_1 суду не надано. Також боржником не доведено необхідності саме його виїзду за межі України для супроводу при виїзді за кордон його тещі.
Посилання заявника на те, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації і не може бути призваним до лав Збройних сил України чи інших законних збройних формувань для захисту України від нападу Російської Федерації, не заслуговують на увагу при вирішенні питання про скасування тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України, оскільки таке обмеження було встановлене у зв'язку із невиконанням ним рішення суду і доказів що причина встановлення вказаного обмеження відпала до суду не надано.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України слід відмовити.
Керуючись вимогами статтей 1,6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", 2-5,7,12,13,81,441 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Головуючий суддя: С.А. Сергієнко