08 квітня 2022 року м. Шаргород
Справа №152/272/22
Провадження №1-кс/152/60/22
Слідчий суддя Шаргородського
районного суду
Вінницької області - ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового
засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Шаргородського
відділу Жмеринської
окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
розглянувши в залі суду усну заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні за клопотанням ст. слідчого СВ відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
07.04.2022 року ст. слідчий СВ ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шаргородського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , погодженим з прокурором Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Розгляд кримінального провадження за вказаним клопотанням призначено на 08.04.2022 року на 13 годину.
Під час судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу адвокат підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_6 заявив усно заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 , зсилаючись на те, що останньою не надано постанови про групу прокурорів у кримінальному провадженні, тому у сторони захисту наявні сумніви щодо наявності у прокурора процесуальних повноважень у цьому провадженні, що суперечить вимогам ст.36 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 підтримали заяву про відвід прокурора.
Прокурор ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення вказаної заяви, зсилаючись на те, що належним підтвердженням її повноважень у цьому кримінальному провадженні є витяг з ЄРДР, оскільки постанову про групу прокурорів вона не в змозі отримати оперативно через віддаленість знаходження керівника прокуратури у м. Жмеринка від м. Шаргород, де знаходиться відділення окружної прокуратури, але, при необхідності, може надати копію постанови, якщо слідчим суддею буде оголошена перерва у судовому засіданні.
Розглянувши усну заяву про відвід, вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Частинами 1, 2 ст.214 КПК України встановлено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктом 6 ч.5 ст.214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, в тому числі, прізвище, ім'я, по батькові та посаду службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування.
Відповідно до п.2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, до Реєстру вносяться відомості, в тому числі, про прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; інші відомості, передбачені в електронних картках.
Пунктом 15 ст.3 КПК України передбачено, що прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
Частинами 1, 2 ст.37 КПК України передбачено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
Хоча ст.37 КПК України і не передбачає для керівника органу прокуратури специфічної форми рішення про визначення прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, така процесуальна форма вбачається із тлумачення положень ст.110 КПК у взаємозв'язку із положеннями ч.5 ст.36 КПК.
Відповідно до ч.5 ст.36 КПК України, Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування.
У свою чергу постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогам ст.110 КПК, якими, у тому числі, визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Аналіз Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, та ч.5 ст.214 КПК вказує на те, що витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.
До такого правового висновку дійшла Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2021 року у справі №754/7061/15.
Таким чином, за змістом ст.ст.36, 37, 110 КПК України, рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститися у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.
З приводу наслідків недотримання належної процедури визначення прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, Об'єднана палата у зазначеній вище постанові вказала, що у випадку здійснення прокурором, який не визначений керівником органу прокуратури як такий, що здійснюватиме процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні, дій, передбачених ст.36 КПК, вони здійснюються неналежним суб'єктом. Тому відсутність постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, у матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
Пунктом 3 ч.1 ст.77 КПК України встановлено, що, в тому числі прокурор, не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Оскільки прокурор ОСОБА_3 не надала слідчому судді постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у цьому конкретному кримінальному провадженні, що викликає у сторони захисту об'єктивні обґрунтовані сумніви в її неупередженості, то усна заява адвоката ОСОБА_8 про відвід підлягає задоволенню.
Керуючись п.3 ст.77, ст.ст.369-372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Усну заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Відвести прокурора Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 від участі в розгляді кримінального провадження за клопотанням ст. слідчого СВ відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення у справі.
Ухвала, яка не може бути оскаржена, в силу вимог ч.5 ст.532 КПК України, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1