2/130/564/2022
130/510/22
щодо відводу судді
08.04.2022 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шепеля К.А.,
за участю секретаря судового засідання Буга Р.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
В провадженні суду під головуванням судді Шепеля К.А. перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
До розгляду справи по суті від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді від розгляду справи.
ОСОБА_1 мотивує свою заяву тим, що головуючий у справі суддя Шепель К.А. неодноразово виносив рішення у цивільних справах, де він був відповідачем, рішення у яких були скасовані Вінницьким апеляційним судом, а тому вважає суддю необ'єктивним при розгляді справ за його участі.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. В зв'язку з чим, суд вважає можливим розглянути заяву про відвід в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до частини другої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , він посилається на статті 36 та 40 ЦПК України та причиною відводу вказує те, що судові рішення суду першої інстанції скасовані Вінницьким апеляційним судом.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» за № 8 від 13 червня 2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Також, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
З огляду на викладене, мотиви для відводу головуючого судді Шепеля К.А. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, вказані у заяві ОСОБА_1 , не є доказами неупередженості судді, однак при вирішенні відводу суд враховує практику Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном «суд, установлений законом» у статті 6 Конвенції мається на увазі, що «судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є парламент». Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен бути відведений.
Саме відвід є законодавчо передбаченою процедурою, яка б гарантувала сторонам незалежність, неупередженість та об'єктивність судді у ставленні до кожного з них, а відтак, була б гарантією реалізації цих принципів.
На думку суду, процесуальний закон не наділяє повноваженнями сам суд встановлювати обставини, які б свідчили про його упередженість, та оцінювати ці обставини за своїм внутрішнім переконанням. Не уповноважений суд і надавати оцінку сумніву заявника. Сам факт наявності цих «інших» обставин, поєднаний із сумнівом, і заява про це у судовому засіданні є безумовною підставою для задоволення заявленого відводу.
Отже, заява ОСОБА_1 про відвід судді підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36,39,40 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шепеля Костянтина Анатолійовича у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Відвести суддю Шепеля Костянтина Анатолійовича від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Справу направити на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ