3/130/356/2022
130/561/22
05.04.2022 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Шепель К.А.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, - про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
5 квітня 2022 року суддею Жмеринського міськрайонного суду була винесена постанова, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Разом з тим судом не було вирішено питання щодо судових витрат, а саме стягнення судового збору відповідно до статті 40 -1 КУпАП
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 270 ЦПК України, пунктом 1 статті 252 КАС України, додаткове рішення суд постановляє у разі, зокрема, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалене рішення.
Разом з тим, КУпАП не містить інституту додаткового рішення. Тож, ним не врегульований випадок, коли стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази та давали пояснення, не ухвалене рішення.
Однак, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у Постанові "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01 листопада 1996 року № 9, відмова у судочинстві на підставі неясностей, неузгодженості або відсутності відповідного законодавства не допускається.
У разі відсутності у КУпАП безпосереднього врегулювання випадку, коли ухвалюється додаткове рішення, застосовуються норми процесуального законодавства, які регулюють подібні за змістом правовідносини (аналогія закону частина дев'ята статті 10 ЦПК України, частина шоста статті 7 КАС України).
Як вбачається з вказаних норм права та іншого законодавства України, що регулює аналогію закону, вона (аналогія закону), зокрема, в процесуальному законодавстві, існує як міжгалузевий інститут. Тож, за відсутності правового регулювання аналогії закону в КУпАП, правовою підставою для ухвалення додаткового рішення є саме аналогія процесуального закону, застосування якої спрямоване на заповнення пробілу та легітимацію судочинства у зазначеному випадку.
Відповідно до вимог статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Суд при розгляді питання стягнення судових витрат зважує на наступне.
Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до статті 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
Стягнення судового збору передбачено у статті 40-1 КУпАП, зокрема у зазначеній нормі визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
В частині п'ятій статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає на час ухвалення судового рішення - 496 грн 20 коп
На думку суду, дотримуючись зазначених положень Закону, з метою дотримання положення статті 40-1 КУпАП, а саме стягнення судових витрат, тобто грошових коштів, які несе держава забезпечуючи розгляд справи, суд приходить до обґрунтованого та виваженого висновку про ухвалення по справі додаткової постанови з приводу стягнення судового збору.
Керуючись статтями 40-1, 280, 283 КУпАП, суддя -
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
На додаткову постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів через Жмеринський міськрайонний суд.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з дня її винесення або з дня вирішення скарги в апеляційному порядку.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ