Справа № 128/2354/20
07 квітня 2022 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід судді Вінницького районного суду Вінницької областіОСОБА_5 від розгляду клопотання ОСОБА_3 , який відбуває покарання в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», про звільнення від відбування покарання за хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України,
В провадженні судді Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_5 перебуває клопотання ОСОБА_3 , який відбуває покарання в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», про звільнення від відбування покарання за хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України.
Заявник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КПК України заявили відвід головуючому судді ОСОБА_5 з тих підстав, що ОСОБА_3 з 2007 року визнаний інвалідом, він потребує кваліфікованого обстеження та лікування в інституті нейрохірургії в м. Києві. Після тривалого розгляду справи відносно ОСОБА_3 № 128/2354/20 Вінницьким районним судом Вінницької області та відводів суддів Вінницького апеляційного суду, справа знову перебуває у судді ОСОБА_5 , розгляд справи проводиться з 2020 року по 2022 рік. Відповідно до медичних документів ОСОБА_3 слід було звільнити від відбування покарання на підставі ст. 84 КК України декілька років тому. Однак вважають, що керівництво ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», лікарі та прокурори передають до суду завідомо неправдиві документи, що ОСОБА_3 відмовляється від обстежень для поновлення інвалідності, що є неправдою. В заявників викликають недовіру лікарі ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» та судді, оскільки у матеріалах справи наявні всі медичні документи щодо невиліковних хвороб ОСОБА_3 , але судді, на думку заявників, також ігнорують тяжкі хвороби ОСОБА_3 .
Окрім того, суддя ОСОБА_5 розглядала справу № 128/2303/17 відносно ОСОБА_3 про перерахунок строку ув'язнення та тримання під вартою та постановила ухвалу про повернення заяви заявнику із тих підстав, що мати ОСОБА_4 не наділена правом на подачу такого клопотання, яка була скасована Вінницьким апеляційним судом. Вказане, на думку заявників, свідчить про невиконання суддею ОСОБА_5 своїх обов'язків, визначених ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вважає, що суддею ОСОБА_5 штучно обмежено права представника ОСОБА_4 щодо свого сина ОСОБА_3 . Такі дії, на думку заявників, вказують на упередженість судді ОСОБА_5 , а тому посилаючись на норми ст.ст. 75, 80, 81 КПК України заявники просять відвести суддю Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_5 від розгляду справи № 128/2354/20.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, хоча повідомлені про розгляд поданої заяви про відвід за наявними в матеріалах справи адресами, будь-яких клопотань щодо розгляду поданої заяви про відвід до суду не надходило.
Суд повідомив суддю ОСОБА_5 про можливість надати пояснення в судовому засіданні з розгляду вказаної вище заяви, суддя ОСОБА_5 в судове засідання з розгляду заяви про відвід не з'явилася, будь-яких заяв щодо розгляду заявленого відводу суддею ОСОБА_5 не подано.
За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді за відсутності учасників судового розгляду за наявними матеріалами.
Розглянувши заяву про відвід, суд вважає, що дана заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Відповідно до ст. 75 КПК України, законом передбачено вичерпний перелік обставин, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Заявляючи судді відвід заявники посилаються на ст. 75 КПК України, якою передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести обставини, які викликають в неї сумнів в неупередженості судді, який розглядає справу по суті. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Так, відповідно до визначеного законом порядку, клопотання ОСОБА_3 , який відбуває покарання в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», про звільнення від відбування покарання за хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України 08.09.2020 було розподілено автоматизованою системою документообігу суду для розгляду судді ОСОБА_6 .
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 28.01.2021 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання на підставі ст. 84 КК України.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 28.01.2021.
Постановою Верховного Суду від 11.11.2021 касаційні скарги засудженого ОСОБА_3 та його захисника, адвоката ОСОБА_7 , задоволено, скасовано ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01.06.2021, якою ОСОБА_3 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 28.01.2021 та призначено новий розгляд у цьому суді.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10.01.2022 апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 28.01.2021, справу направлено до Вінницького районного суду Вінницької області для нового судового розгляду.
19.01.2022 клопотання ОСОБА_3 , який відбуває покарання в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», про звільнення від відбування покарання за хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України (справа № 128/2354/20) було розподілено автоматизованою системою документообігу суду для розгляду судді ОСОБА_5 .
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_5 від 26.01.2022 клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання відповідно до ст. 84 КК України, призначено до судового розгляду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Таким чином, об'єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом суддею, щодо якого відсутні сумніви, в тому числі у стороннього спостерігача, в його неупередженості та безсторонності.
Відповідно до пункту 67 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
При вирішенні, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Так, доводи заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на які вони посилаються в заяві про відвід судді ОСОБА_5 , стосуються дотримання судом процесуальних норм під час вирішення іншої справи.
Твердження заявників про їх недовіру адміністрації ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», лікарям та прокурорам взагалі не містять жодних відомостей, які б свідчили про упередженість головуючої судді у даній справі та її здатність судді приймати незалежні рішення.
Посилання заявників на те, що суддя ОСОБА_5 розглянула справу №128/2303/17 про перерахунок строку ув'язнення та своєю ухвалою повернула заяву представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з тих підстав, що остання не наділена правом звернення до суду із даним клопотанням, є проявом незгоди заявників із прийнятим рішенням судді щодо розгляду іншої справи. При цьому, суд звертає увагу на те, що в розумінні кримінального процесуального закону незгода сторони судового провадження з процесуальними діями чи процесуальним рішенням суду в рамках відповідного судового провадження, не може слугувати підставою для висновку про наявність підстав для відводу цього судді від розгляду іншого судового провадження.
У відповідності до положень статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Тобто заявники не позбавлені можливості у даній справі доводити свою позицію засобами, передбаченими КПК України, та у разі не згоди з прийнятим суддею рішенням, не позбавлені права на його апеляційне оскарження.
За відсутності належних доказів та відповідного обґрунтування посилання заявників на невиконання суддею своїх обов'язків та порушення ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не є безумовною підставою для висновку про упередженість та необ'єктивність судді.
Суд звертає увагу, що вирішальне значення при цьому має необхідність встановлення, що такі сумніви об'єктивно обґрунтовані. Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.
Жодного доказу вчинення суддею дій, які свідчать про її необ'єктивність, суду не надано, як і не надано доказів прихильності чи упередження судді щодо заявника ОСОБА_3 у даній справі, що може впливати або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Обставин, що суддя ОСОБА_5 особисто, її близькі родичі чи члени її сім'ї заінтересовані в результатах провадження та наявності інших обставин, які викликають чи можуть викликати обґрунтований сумнів у її неупередженості під час розгляду даної справи, не встановлено.
З огляду на викладене та обставини, які встановлені під час розгляду заяви про відвід головуючій судді ОСОБА_5 , підстав для відводу головуючої в даній справі відповідно до ст. 75 КПК України не встановлено, у зв'язку з чим заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід судді Вінницького районного суду Вінницької областіОСОБА_5 від розгляду клопотання ОСОБА_3 , який відбуває покарання в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», про звільнення від відбування покарання за хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: