вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
07.04.2022 Справа № 917/72/22
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Мусійченко Т.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ”, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40, код ЄДРПОУ 03361661
до Громадської організації “Об'єднання громадян” - “Лихачівське”, вул. Ореста Левицького, 19, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 26164791
про стягнення 41 841,20 грн.
без виклику представників сторін
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ” звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Громадської організації “Об'єднання громадян” - “Лихачівське” про стягнення 41 841,20 грн. по Договору № 29-1 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 03.02.2015 р., , у тому числі: сума основного боргу у розмірі 41 222,49 грн., інфляційні збитки у розмірі 402,62 грн. та 3 % річних у розмірі 216,09 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи.
Так, ухвала суду від 28.01.2022 року була надіслана учасникам справи 31.01.2022 року рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали відповідачем отримана 03.02.22.
Таким чином, строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву сплив.
Станом на 07.04.2022 року відповідач відзив на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.
Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/72/22.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов договору, Споживачем внесено оплату за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не в повному обсязі.
Так, 03 лютого 2015 року між КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» та Громадською організацією «Об'єднання громадян» - «Лихачівське» укладено Договір № 29-1 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, предметом договору є комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що Водоканал зобов'язується своєчасно надавати Абоненту відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору, об'єктом користування послугами є житловий будинок за адресою вул. Ліхачова, 19, м. Полтава.
Згідно із пунктом 2.4. Договору, розрахунок водоспоживання та водовідведення по об'єкту (Додаток №1) виконаний згідно з поданою заявкою та на підставі норм витрат води для різних споживачів.
До позовної заяви додаються копії заяв ГО «Об'єднання громадян - «Лихачівське», на підставі яких проводились зміни в нарахуваннях за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Пунктом 2.7. Договору передбачено, що облік кількості використаної Абонентом води здійснюється за нормами водоспоживання згідно постанови НКРКП №772 від 20.08.2014 р. і «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. (далі - Правила № 630).
Відповідно до п.3.1. Договору, послуги оплачуються в безготівковій формі на рахунок Водоканалу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що всі кошти Абонента, що надходять на розрахунковий рахунок Водоканалу, незалежно від призначення платежу, розподіляються в наступній послідовності: а) погашення боргових зобов'язань; б) оплата поточних платежів; в) оплата пені (якщо вона є); г) відшкодування збитків, що нанесені Водоканалу (якщо вони є); д) частина грошових коштів, що залишилась (якщо вона є), вважається передплатою.
Відповідно до підпункту 4.2.1. Договору, Абонент зобов'язаний оплачувати послуги в установлені Договором строки.
Пунктом 9.1. Договору визначено, що цей Договір вважається укладеним з дня його підписання і діє до 31.12.2015 р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із Сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
В порушення вище викладених умов, Споживачем вносяться оплати за спожиті послуги несвоєчасно та не в повному обсязі. Внаслідок зволікання Відповідача від виконання своїх зобов'язань за Договором з травня 2021 р. по 31 грудня 2021 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 41 222,49 грн.
До позовної заяви додані рахунки на оплату послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, наданих за договором № 29-1 від 03.02.2015 року та зведений реєстр отриманих платежів від контрагента Громадська організація «Об'єднання громадян - «Лихачівське», що підтверджують неповноту та несвоєчасність оплати Відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, Позивачем виконано розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних, відповідно до якого інфляційні збитки складають 402,62 грн. за період з 01.06.21 по 30.11.21 та 3 % річних складають 216,09 грн. за період з 20.06.21 по 31.12.21.
Таким чином, загальна сума позовних вимог заявлена до стягнення складає 41841,20 грн.
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача перед позивачем за Договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 29-1 від 03.02.2015 р. утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 41 222,49 грн.
Судом враховано, що позивачем надані докази, що підтверджують фактичний облік послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, рахунки на оплату послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, наданого за договором № 29-1 від 03.02.2015 р.
Також, суд зауважує, що Відповідачем при розгляді справи факт отримання від позивача послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не спростовувався.
Відповідач доказів сплати боргу або належним доказів спростування його наявності до суду не надав.
В зв'язку з викладеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача 41 222,49 грн. боргу, обґрунтовані матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 402,62 грн. за період з 01.06.21 по 30.11. та 3% річних у розмірі 216,09 грн. за період з 2120.06.21 по 31.12.21.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевірка правильності розрахунку інфляційних нарахувань здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон. Еліт".
Суд встановив, що позовні вимоги в частині інфляційних нарахувань та 3 % річних є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому до стягнення з відповідача підлягає 2 481 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 331 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Громадської організації “Об'єднання громадян” - “Лихачівське” (вул. Ореста Левицького, 19, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 26164791) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ” (вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 03361661) суми основного боргу у розмірі 41 222,49 грн., інфляційні збитки у розмірі 402,62 грн. та 3 % річних у розмірі 216,09 грн., а також 2481 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.04.2022р.
Суддя Киричук О.А.