79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
31.03.2022 Справа № 914/2649/21
за позовом: Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, м. Львів
про розірвання Договору № 12/4 від 12.04.2021 року та стягнення 159 136,36грн.
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Брошко І.Б.
Представники:
Від позивача: Довбак Олександр Ярославович - представник;
Від відповідача: не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, м. Львів про розірвання Договору № 12/4 від 12.04.2021 року та стягнення 159 136,36грн. ціна позову: 317 344,00грн.
Ухвалою суду від 07.09.2021 року позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.
27.09.2021 року від позивача на поштову адресу суду надійшло клопотання за вх.№22558/21, про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якого позивачем усунено недоліки позовної заяви, додано докази надіслання його відповідачу.
Ухвалою суду від 04.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 04.11.2021 о 10:00 год.
03.11.2021 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання за вх.№25897/21 у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання у даній справі.
Ухвалою суду від 04.11.2021 року відкладено підготовче засідання на 25.11.2021 року.
10.11.2021 представником відповідача подано через канцелярію суду клопотання за вх.№26466/21 про ознайомлення з матеріалами справи та представник ознайомився з матеріалами справи 10.11.2021 року, про що ним зроблено напис на клопотанні.
25.11.2021 року на електрону та поштову адреси суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.328318/21 та клопотання за вх.№28319/21 про поновлення строку на подання відзиву, в яких відповідач просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.11.2021 року продовжено строк підготовчого провадженні у справі №914/2649/21 на 30 днів та відкладено розгляд справи на 16.12.2021 р. о 10:50 год.
15.12.2021 року представником позивача подано через канцелярію суду супровідний з відповіддю на відзив та документами на підтвердження повноважень за вх.330257/21, в яких представник просить задоволити позовні вимоги, та зазначає, що відповідач не виконує своїх зобов'язань взагалі з цілою низкою контрагентів, ігнорує судові засідання та не вчиняє жодних дій по погашенню заборгованості за укладеним договором.
Ухвалою суду від 16.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 20.01.2022 р. о 10:20 год.
Ухвалою суду від 20.01.2022 року відкладено підготовче засідання на 03.02.2022 р.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено однойменний Указ Президента України. Відтак, у зв'язку з військовою агресією РФ, судове засідання 24.02.2022 року не відбулося (протокол зборів суддів №2 від 24.02.2022 року), відтак ухвалою суду від 01.03.2022 року розгляд справи призначено на 31.03.2022 року на 10год. 30 хв.
В судове засідання 31.03.2022 року позивач явку уповноваженого представника забезпечив, підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити.
В судове засідання 31.03.2022 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 03.03.2022 року. Одночасно, слід зазначити, що відповідачу відомо про розгляд справи, оскільки його уповноваженим представником подавалось клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву та уповноважений представник ознайомлювався з матеріалами справи.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві, конвертів від відповідача до суду не поверталось.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення відповідача про розглядуваний спір та судом неодноразово відкладався розгляд справи з метою надання сторонам надати свої пояснення та заперечення щодо позовних вимог. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про судовий процес.
Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження, відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем - Львівською національною музичної академії імені М.В. Лисенка та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, 12.04.2021 року укладено договір про закупівлю товарів №12/4, на виконання умов якого Відповідачем було передано, а Позивачем прийнято згідно рахунку на оплату №120 від 16 квітня 2021 року паливних карток (талонів) на пальне, згідно специфікації: бензин А-92 - 1240 літрів на суму 30 950,40грн. та бензин А-95 - 4 800 літрів на суму 124 704,00грн. Позивач оплатив отримані талони на загальну суму 155 654,40грн. згідно платіжного доручення від 19 квітня 2021 року №347, яке знаходиться в матеріалах справи.
Листом від 19.07.2021 року №360, позивачем повідомлено відповідача про неможливість отримання товару згідно умов укладеного договору та просить усунути проблеми, які виникли під час отримання товару, який знаходяться в матеріалах справи. Згідно листа-відповіді відповідача №675/04 від 29.07.2021 року на лист позивача №360 від 19.07.2021 року, відповідач повідомив позивача, що він підтверджує свої зобов'язання по укладеному договору та зобов'язується виконати взяті на себе зобов'язання за договором шляхом відпуску палива для транспорту позивача за талонами, придбаними у ТзОВ «Прайм Лайт», після усунення технічних несправностей та відновлення безперебійного процесу постачання, про що буде проінформовано позивача.
За укладеним договором між позивачем та відповідачем, відповідачем (продавцем) - Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” фактично не передано бензину А-92 - 1240 літрів на суму 30 950,40грн. та бензину А-95 - 4800 літрів на суму 124 704,00грн., загальною вартістю 155 654,40грн.
Таким чином, відповідач поставку товару в кількості 1240 літрів бензину А-92 та 4 800 літрів бензину А-95, вартістю 155 654,40грн. не здійснив, сплачену позивачем суму коштів у розмірі 155 654,40грн. не повернув. Відтак, позивач у судовому засіданні просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти сплачені за договором у розмірі 155 654,40грн. та судові витрати. Позивач також просить стягнути з відповідача на користь позивача за неналежне виконання зобов'язань за договором пеню у розмірі 3 481,96грн. за період з 19.04.2021 року до 04.08.2021 року, яка нарахована позивачем згідно п. 9.3 договору
Також позивач просить розірвати договір про закупівлю товарів №12/4 від 12.04.2021 року, укладений між позивачем та відповідачем), оскільки спірний договір належним чином продавцем (відповідачем у справі) не виконується, чим порушено вимоги ст. 193 ГК України.
Аргументи відповідача.
25.11.2021 року на електрону та поштову адреси суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.328318/21 та клопотання за вх.№28319/21 про поновлення строку на подання відзиву, в яких відповідач просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту недопостачання товару на суму 155 654,40гривень та заперечує проти нарахування позивачем пені у розмірі 3 481,96грн., оскільки немає доказів затримки постачання товару згідно укладеного договору, та вважає, що розмір пені є значно завищеним із ціною позову та вважає, що відсутність або невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Також відповідач зазначає, що договір був укладений з метою його виконання в інтересах обох сторін із врахуванням цілей ділового характеру. Відтак відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Фактичні обставини справи.
Предметом доказування є обставини з яким пов'язує факт укладення договору про закупівлю товарів, його неналежне виконання в частині непоставки товару (неповернення коштів за непоставлений товар), його розірвання у спосіб визначеним законодавством.
12.04.2021 року Львівською національною музичною академією імені М.В. Лисенка укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” договір №12/4 про закупівлю товарів.
Відповідно до умов договору №12/4 від 12.04.2021 року постачальник зобов'язується поставити Замовникові товар: ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистиляти): в кількості 1240 літрів бензину А-92 та 4 800 літрів бензину А-95, в талонах або скретч-картках, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити постачальнику вартість товару у строки та на умовах, встановлених договором (відповідно до п.п. 1.1., 1.2. розділу 1договору).
Ціна договору становить 155 654,40 гривень (пункт 3.1. договору).
Відповідно до пункту 4.3. договору передбачено, що після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару, постачальник надає за видатковою накладною покупцю талони/скетч-карти, смарт-карти на пальне Бензин А-92, Бензин А-95 встановленої форми відповідного номіналу. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар.
Відповідно до Додатку №1 до Договору №12/4 від 12.04.2021 року, специфікацією визначено найменування товару згідно договору, а саме бензин А-92 - 1240 літрів на суму 30 950,40грн. та бензин А-95 - 4800 літрів на суму 124 704,00грн., загальною вартістю пропозиції 155 654,40грн., яка підписана обома сторонами договору.
На виконання умов укладеного договору, Відповідачем було передано, а Позивачем прийнято згідно рахунку на оплату №120 від 16 квітня 2021 року паливних карток (талонів) на пальне, згідно специфікації: бензин А-92 - 1240 літрів на суму 30 950,40грн. та бензин А-95 - 4 800 літрів на суму 124 704,00грн. Позивач оплатив отриманий товар (талони) на загальну суму 155 654,40грн. згідно платіжного доручення від 19 квітня 2021 року №347, яке знаходиться в матеріалах справи.
Всупереч укладеному Договору, відпуск товару не відбувався, відтак листом від 19.07.2021 року №360, позивачем повідомлено відповідача про неможливість отримання товару згідно умов укладеного договору та просить усунути проблеми, які виникли під час отримання товару, який знаходяться в матеріалах справи.
Згідно листа-відповіді відповідача №675/04 від 29.07.2021 року на лист позивача №360 від 19.07.2021 року, відповідач повідомив позивача, що він підтверджує свої зобов'язання по укладеному договору та зобов'язується виконати взяті на себе зобов'язання за договором шляхом відпуску палива для транспорту позивача за талонами, придбаними у ТзОВ «Прайм Лайт», після усунення технічних несправностей та відновлення безперебійного процесу постачання, про що буде проінформовано позивача.
Проте станом на час подання позову відповідачем не проінформовано позивача про усунення технічних несправностей та відновлення безперебійного процесу постачання, в матеріалах справи такі докази відсутні.
14.09.2021 року за №429 позивач повторно звернувся листом до відповідача про неможливість відпуску на АЗС палива по закуплених у ТзОВ «Прайм Лайт» спеціальних талонах згідно Договору №12/4 від 14.12.2021 року та позивач просить направити свого уповноваженого представника з'явитися на АЗС WOG для з'ясування причин нездійснення відпуску товару та складення відповідного Акту про нездійснення відпуску товару та додано докази надсилання даного листа на юридичну адресу відповідача.
Актом про нездійснення відпуску товару від 17 09.2021 року уповноважені сторони позивача (члени комісії) за відсутності представника відповідача (такий не вимогу листа не з'явився), засвідчили факт нездійснення відпуску товару - бензину А-925 та А-95 на АЗС WOG за адресою: м. Львів, вул. Чорновола, 107 по закупленим у ТзОВ «Прайм Лайт» спеціальних талонах) відповідно до умов договору №12/4 від 14.04.2021 року та засвідчено, що закуплені талони у ТзОВ «Прайм Лайт» на АЗС не обслуговуються (заблоковані).
За укладеним договором між позивачем та відповідачем, відповідачем (продавцем) - Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” фактично не передано бензину А-92 - 1240 літрів на суму 30 950,40грн. та бензину А-95 - 4800 літрів на суму 124 704,00грн., загальною вартістю 155 654,40грн.
Відтак, відповідач поставку товару в кількості бензину А-92 - 1240 літрів на суму 30 950,40грн. та бензину А-95 - 4800 літрів на суму 124 704,00грн., загальною вартістю 155 654,40грн. не здійснив, сплачену позивачем суму коштів у розмірі 155 654,40грн. не повернув.
Позивачем нараховано відповідачу за неналежне виконання зобов'язань за договором пеню у розмірі 3 481,96грн. за період з 19.04.2021 року до 04.08.2021 року, яка нарахована позивачем згідно п. 9.3 договору.
Позивач просить розірвати договір про закупівлю товарів №12/4 від 12.04.2021 року, укладений між позивачем та відповідачем), оскільки спірний договір належним чином продавцем (відповідачем у справі) не виконується, тому позивач зазначає, що є правові підстави для розірвання вищезазначеного договору та просить розірвати договір про закупівлю товарів №12/4 від 12.04.2021 року.
Норми права та висновки суду.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як встановлено судом, умовами договору (п. 4.3) визначено, що право власності на пальне переходить до позивача після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару, постачальник надає за видатковою накладною покупцю талони/скетч-карти, смарт-карти на пальне Бензин А-92, Бензин А-95 встановленої форми відповідного номіналу. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар.
Таким чином, факт підписання сторонами рахунку на оплату №120 від 16 квітня 2021 року на загальну суму 155 654,40грн. та платіжне доручення від 19 квітня 2021 року №347 не свідчив про факт передачі товару позивачу, а лише підтверджував факт сплати та передачі скретч-карток/талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар в кількості бензину А-92 - 1240 літрів на суму 30 950,40грн. та бензину А-95 - 4800 літрів на суму 124 704,00грн., загальною вартістю 155 654,40грн.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 155 654,40грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.
Щодо стягнення пені, суд зазначає таке.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару, порушення строків поставки товару, позивач просить стягнути з відповідача, згідно прохальної частини позовної заяви 3 481,96грн. пені. за період з 19.04.2021 року до 04.08.2021 року, яка нарахована позивачем згідно п. 9.3 договору.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п.9.3 договору, за порушення сторонами строків виконання їхніх зобов'язань за цим договором, винна сторона виплачує іншій стороні неустойку і розмірі не нижче облікової ставки НБУ за кожен день затримки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу лист від 19.07.2021 року №360, в якому повідомлено відповідача про неможливість отримання товару згідно умов укладеного договору та просить усунути проблеми, які виникли під час отримання товару. Згідно листа-відповіді відповідача №675/04 від 29.07.2021 року на лист позивача №360 від 19.07.2021 року, відповідач повідомив позивача, що він підтверджує свої зобов'язання по укладеному договору та зобов'язується виконати взяті на себе зобов'язання за договором шляхом відпуску палива для транспорту позивача за талонами, придбаними у ТзОВ «Прайм Лайт», після усунення технічних несправностей та відновлення безперебійного процесу постачання, про що буде проінформовано позивача.
Відтак, строк з якого повинно відбуватися нарахування пені настає у позивача з 30.07.2021 року по 04.08.2021 року (день визначений позивачем у розрахунку пені).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.
Відтак, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши період нарахування пені, який визначено неправильно, з врахуванням вимог ст. 232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку що стягненню підлягає пеня в розмірі 409,39грн., а в задоволенні решти пені слід відмовити.
Стосовно заяви відповідача щодо зменшення пені, суд зазначає таке. Зокрема, дана заява не мотивована та не підтверджена відповідними доказами щодо необхідності такого зменшення пені. Крім цього, суд здійснивши перерахунок пені, дійшов висновку про стягнення 409,39грн., в решті відмовив. Відтак, підстав для зменшення пені з врахуванням цього, суд не вбачає.
Щодо розірвання договору, суд зазначає таке.
Позивач просить розірвати договір про закупівлю товарів №12/4 від 12.04.2021 року, укладений між позивачем та відповідачем), оскільки спірний договір належним чином продавцем (відповідачем у справі) не виконується, тому позивач зазначає, що є правові підстави для розірвання вищезазначеного договору та просить розірвати договір про закупівлю товарів №12/4 від 12.04.2021 року.
Згідно зі ст. ст. 179, 180 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 2 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
У частинах 1 і 4 статті 631 цього Кодексу передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до розділу 6 договору, цей договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Пунктом 6.3 договору, дія договору припиняється повним виконанням сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Позов подано 02.09.2021 року (зараєстрований у суді).
Приписами ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ст. 665 ЦК України).
Оскільки спірний договір про закупівлю товарів, укладений між позивачем - Львівською національною музичною академією імені М.В. Лисенка та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” № 12/4 від 12.04.2021 року, належним чином відповідачем не виконується, що встановлено судом, тому наявні правові підстави для розірвання договору про закупівлю товарів №12/7 від 12.04.2021 року.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягають: кошти за невикористані талони у розмірі 155 654,40грн. та 409,39 грн. пені, а договір про закупівлю товарів №12/4 від 12.04.2021 року підлягає розірванню.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2387,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №864 від 25 серпня 2021 року та платіжним дорученням №873 від 26 серпня 2021 року, тобто за майнову вимогу в еквіваленті 1,5 відсотка від суми позову.
Згідно прохальної частини позовної заяви позивач також просить розірвати договір про закупівлю товарів №142 від 26.04.2021 року.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, а саме Законом України „Про судовий збір".
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”).
Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону передбачено, що розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021рік» станом на 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2270,00 гривні.
Позивачем, за подання позовної заяви за немайнову вимогу, сплачено судовий збір у розмірі 2431,21грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2340,96грн. за майнову вимогу та 2270,00грн. за немайнову вимогу.
Суд зазначає позивачу, що він має право звернутися з заявою про повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 161,21грн. за немайнову вимогу.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” (79044, м. Львів, вул. Єфремова, будинок 84/1 Б, ідентифікаційний код 42151468) на користь Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (79005, м. Львів, вул. О. Нижанківського, 5, код ЄДРПОУ 02214225) грошові кошти у сумі 155 654,40грн., 409,39грн. пені та 4610,96грн. судового збору.
3. Розірвати договір №12/4 від 12.04.2021 року, укладений між Львівською національною музичною академією імені М.В. Лисенка та Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2022р.
Суддя Коссак С.М.