08 квітня 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали у кримінальному провадженні №12021263090000117, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05.04.2022 р., постановлену в порядку ст. 331 КПК України,-
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05.04.2022 р. задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, до 03 червня 2022 року.
На вказану ухвалу обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та змінити на більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або нічного домашнього арешту.
При цьому вказував, що ризики, наведені прокурором, вважає такими, що не відповідають дійсності. Переховуватись або тікати неможливо та небезпечно, також скоїти новий злочин під час війни вважає аморальним та небезпечним для життя, а посилення відповідальності за скоєння злочину під час війни відбиває бажання навіть в думках таке припустити.
Зазначав, що він офіційно одружений, на своєму утриманні має сина 2010 року народження, є почесним донором України з 2006 року разом з дружиною, військовозобов'язаний, до взяття під варту офіційно працював.
Також вказував, що в медичній довідці та попередньому анамнезі лор-
ЄУНСС 727/10669/21 провадження №11кп/822/159/22 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_7
лікаря вказано, що його перебування в умовах ізоляції приведе до погіршення болів, аж до можливого летального закінчення, тобто, його смерті. Просив колегію суддів взяти до уваги довідку з медчастини СІЗО, з якої вбачається, що його подальше утримання під вартою може значно погіршити стан його здоров'я та навіть спричинити смерть в разі невідкладного оперативного втручання.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні вимог обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 необхідно відмовити.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді у Шевченківському районному суді м. Чернівці перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12021263090000117 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 та ч.3 ст.185 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 пред'явлена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України. Стороною обвинувачення було дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні в матеріалах кримінального провадження докази свідчать про об'єктивний зв'язок ОСОБА_6 із вчиненням кримінальних правопорушень та обґрунтованість пред'явленої підозри.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.04.2022 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді триманні під вартою до 03 червня 2022 року.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що останній офіційно не працевлаштований, офіційно не одружений, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів та обвинувачується у вчиненні 7 епізодів крадіжок, у тому числі із проникненням у інше приміщення та сховище.
З матеріалів провадження також вбачається, що обвинувачений, до якого вже був застосований у цьому кримінальному провадженні запобіжний захід у виді застави, ухилявся від явки до суду та перебував у розшуку.
А тому колегія суддів вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшились. Перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які, у випадку визнання винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, яке є безальтернативним.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Враховуючи, що розгляд цього кримінального провадження ще не закінчено та в ході судового розгляду справи не встановлено обставин, які б вказували, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу забезпечить його правильну процесуальну поведінку під час розгляду даного кримінального провадження, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
Доводи апелянта про наявність на утриманні малолітньої дитини та те, що він є почесним донором України, не є достатньою підставою для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Що стосується посилань апелянта на довідку щодо стану його здоров'я, як на підставу неможливості перебування під вартою, то вони є перебільшенням.
Так, з виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_6 від 21.12.2021 р. вбачається, що останньому встановлено діагноз: викривлення носової перегородки та бокової стінки носа. Практично здоровий. Лікарем установи було рекомендовано оперативне лікування з приводу викривлення носової перегородки.
Даних про те, що за станом здоров'я ОСОБА_6 не може перебувати під вартою, лікарем не встановлено.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали та зміни запобіжного заходу обвинуваченому.
А тому в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05.04.2022 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.06.2022 року, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2
Копія. Згідно з оригіналом: суддя