07 квітня 2022 року
м. Рівне
Справа № 569/8174/19
Провадження № 22-ц/4815/69/22
Рівненський апеляційний суд:
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Рівненський міський суд Рівненської області від 24 червня 2021 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
У квітні 2019 року представник позивача МТСБУ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 42 632 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.06.2016 р. ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВМW» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої отримав пошкодження автомобіль «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Вина відповідача у скоєнні вказаної ДТП підтверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27.07.2016 по справі № 569/8856/16-п. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, власник пошкодженого автомобіля «Volkswagen» ОСОБА_3 реєстраційний номер НОМЕР_2 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до Звіту від 08.11.2016р. вартість матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 104 185 грн. 60 коп. На підставі ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ 13 грудня 2016 року здійснило виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 42385,70 коп. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 42 632 грн. 26 коп. Відтак вважає, що у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 42632,70 грн., а також судові витрати у справі.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник позивача МТСБУ ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Не погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин застосовується положення ч.2 1187 ЦК України, відповідно до якої шкоду, заподіяна транспортним засобом відшкодовується власником такого транспортного засобу.
За вимогами ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Зазначає, що в розумінні пункту 2.2 Правил дорожнього руху України ст.ст. 1166, 1187 та 1188 Цивільного кодексу України та ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, саме відповідач, як водій транспортного засобу та законний володілець на момент ДТП несе відповідальність за нанесену шкоду.
Просить рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У поданому відзиві відповідач спростовує доводи апеляційної скарги, зазначає, що не був власником транспортного засобу, поряд з тим, не був наділений й іншим речовим правом на вищевказаний автомобіль. В розумінні статті 1187 ЦК України, не є суб'єктом відповідальним за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом. Реєстраційних документів на автомобіль BMW 740D, номерний знак НОМЕР_1 у нього не було. Вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що у матеріалах цивільної справи відсутні докази того, що він під час вчинення ДТП був особою, що володіла на відповідній правовій підставі транспортним засобом BMW, а відтак зазначені обставини свідчать про відсутність у позивача права вимоги до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Згідно з ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 01.06.2016р. сталась ДТП за участю автомобіля «ВМW» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобіль «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27.07.2016 по справі № 569/8856/16-п ОСОБА_1 за вказаним фактом притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент ДТП не була застрахована.
Як вбачається із заяви ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро від 22 серпня 2016 року, він звернувся з проханням про відшкодування йому оціненої шкоди, що заподіяна в результаті ДТП, яка сталась 01 червня 2016 року за участю транспортного засобу, який йому належить на праві власності.
Відповідно до Висновк у експертного товарознавчого дослідження № 32 від 08.11.2016р. вартість матеріального збитку, завданого власнику мікроавтобуса «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП, станом на момент ДТП (01.06.2016 р.), враховуючи результати його обстеження проведеного 18.07.2016 року, визначеного в цінах на час проведення дослідження (липень 2016 р.) складає 104 185 грн. 60 коп.
Як вбачається із звіту №МТСБУ/35687/16 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу від 28.11.2016 року вартість пошкодженого КТЗ «Volkswagen Transporter», державний номер НОМЕР_2 на підставі наданих матеріалів, маркетингу вторинного ринку, об'єктів порівняння при проведенні розрахунків станом на дату оцінки, значення ринкової вартості може становити 64299,90 грн.
Як вбачається із копії платіжного доручення №9791рв від 13 грудня 2016 року МТСБУ виплатило страхове відшкодування згідно наказу № 9791 від 09.12.2016 року ОСОБА_3 у розмірі 42385,70 грн.
Згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно вимог п.1 ч.1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У своїй Постанові від 07 серпня 2019 року Касаційний цивільний суд Верховного Суду вказав, що, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Відтак, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується.
Факт керування та вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27.07.2016 по справі № 569/8856/16-п.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує на відсутність реєстраційних документів на автомобіль, яким він керував під час скоєння ДТП, тобто відсутність підстав покладення цивільно-правової відповідальності на нього.
Згідно ч.3 статті 1187 ЦК України, особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Отже, навіть за умови відсутності реєстраційного документу у нього на автомобіль, як стверджує апелянт, який мав мати при собі згідно п.п. б п.2.1. ПДР та що не було встановлено при оформленні ДТП 01.06.2016 року, ОСОБА_1 не мав права керувати таким транспортним засобом, а оскільки його вина у ДТП встановлена, то зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду.
Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ, після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги МТСБУ є доведеними і підлягають до задоволення в повному обсязі.
За таких обставин, місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового рішення відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати в виді сплаченого судового збору за подання позову (1921 грн.) та апеляційної скарги (2881,5 грн.) підлягають стягненню з відповідача в розмірі 4802,5 грн.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2021 року скасувати.
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 42 632 гривні 26 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені судові витрати в розмірі 4802, 5 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: С.О. Гордійчук
С.С. Шимків