Житомирський апеляційний суд
Справа №275/191/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.128 КК України Доповідач ОСОБА_2
04 квітня 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060130000031 від 07.02.2019 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2021 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Народичі, Житомирської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України
за участю
прокурора ОСОБА_7
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 вирок суду просить змінити, пом'якшити призначене йому судом покарання. Зазначає, що визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, проте призначене покарання вважає занадто суворим.
Вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ст.128 КК України до покарання у виді у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_6 покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2018 року та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 встановлено рахувати з дати затримання, після набрання вироком законної сили.
Як визнав суд, ОСОБА_6 , будучи раніше судимим, вчинив новий злочин за наступних обставин.
06 січня 2019 року близько 04 години 30 хвилин ОСОБА_6 знаходився біля кафе «Гостевія», що розташоване по вулиці Митрополита Ілларіона, 35 в смт. Брусилів Брусилівського району Житомирської області, де у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_8 , який в той час стояв біля автомобіля Ауді А-4 д.н.з. НОМЕР_1 .
У ході зазначеного конфлікту ОСОБА_6 , перебуваючи на проїжджий частині дороги, проявивши злочинну недбалість, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, обхопив двома руками ОСОБА_8 за тулуб та кинув його на асфальтне покриття дороги.
У результаті прояву злочинної недбалості з боку ОСОБА_6 , ОСОБА_8 під час падіння на асфальтне покриття дороги отримав згідно висновку експерта № 551 від 13.02.2019 року тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правої нижньої кінцівки у вигляді синця на правому колінному суглобі, перелому правого наколінника без зміщення, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що не є небезпечною для життя, але призвела до довготривалого розладу здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду кримінального провадження, в судове засідання не з'явилися. Потерпілий та обвинувачений просили розглядати кримінальне провадження у їх відсутності, обвинувачений ОСОБА_6 про це зазначив в апеляційній скарзі, а тому зважаючи на вказані обставини колегія суддів розглянула кримінальне провадження у відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 і потерпілого ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідача, прокурора, яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та вважала вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_6 у вчинені злочину за обставин наведених у вироку, ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обґрунтованим, а його дії за ст.128 КК України кваліфіковані правильно.
Доводи обвинуваченого про суворість призначеного йому судом покарання, є необґрунтованими.
Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд дотримався загальних засад, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України.
Так, вирішуючи питання про призначення покарання, суд врахував, що ОСОБА_6 характеризується посередньо, офіційно не працює, раніше судимий, кримінальне правопорушення вчинив в період іспитового строку, крім того судом враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та думку потерпілого ОСОБА_8 , який зазначив що з обвинуваченим примирився та претензій не має, а тому обґрунтовано призначив йому покарання в межах санкції ст.128 КК України у виді позбавлення волі, а на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_6 покарання частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2018 року.
Підстав вважати таке покарання явно несправедливим унаслідок суворості або призначеним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність апеляційний суд не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України, які би тягнули за собою безумовне скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не допущено.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2021 року, щодо нього - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: