Справа № 755/1964/22
про залишення позовної заяви без руху
"21" лютого 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 12 серпня 2003 року. Зазначає, що неповнолітніх дітей не мають, шлюбні відносини закінчились в 2007 році. Позивач вважає подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не можливим.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам - п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: в позовній заяві не викладені обставини на підтвердження порушення прав позивача відповідачем, не зазначені докази про це - з позову не вбачається, що відповідач заперечує проти розірвання шлюбу, що свідчить про можливість звернення подружжя до органів РАЦС в порядку ст. 106 СК України, з урахуванням того, що подружжя не має спільних неповнолітніх дітей, доказів протилежного до позову не долучено.
Згідно п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Разом з тим, в позовній заяві не зазначено місце проживання відповідача, номери засобів зв'язку, адреса листування та адреса електронної пошти.
В ІТС «Реєстр територіальної громади м.Києва» реєстрації місця проживання ОСОБА_2 не знайдено.
Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Крім того, як убачається з матеріалів позовної заяви, відповідач - ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації.
Адреси проживання відповідача в Російській Федерації в позові також не зазначено.
Згідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Однак матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження існування такої домовленості, що впливає на визначення підсудності даної справи.
Частиною 2 ст. 496 ЦПК України визначено, що іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 8 ст. 130 ЦПК України, особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.
Згідно до ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється в межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, місцевими судами України, а у відповідних випадках - іншими органами державної влади (п. 1.6. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 серпня 2008 року № 573/15264).
Відповідно до п. 2.1. Розділу ІІ Інструкції у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань організовує взаємодію судів та інших органів державної влади у цивільних та кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів, міжнародних договорів України; забезпечує виконання положень міжнародних договорів України про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.
Згідно з п. 1.8. Інструкції Головні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.
Суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через Головні управління юстиції та Міністерство юстиції України (п. 1.7. Інструкції).
Як убачається зі змісту ст. 5 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
З огляду на вищевикладені обставини, вбачається неможливість вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також судової повістки відповідачу, в порядку визначеному ст. 128 ЦПК України, в разі його знаходженням за межами території України, а також враховуючи вимоги розумності щодо визначення строків розгляду справи та з метою забезпечення оперативного її розгляду, з урахуванням положень Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, беручи до уваги необхідність направлення компетентним органам Російської Федерації судового доручення з метою вручення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Разом з тим ч. 3 ст. 499 ЦПК України передбачено, що судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Аналізуючи вищевикладене, позивачу необхідно належно оформити матеріали, які будуть направленні для вручення відповідачу, який проживає в Російської Федерації та надати до суду засвідчений переклад російською мовою позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, жоден із долучених до позовної заяви документів не містить підпису позивача із зазначенням дати, - на підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у позивача.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати суду в письмовому вигляді позовну заяву із викладенням обставин на підтвердження порушення прав позивача відповідачем, а саме - незгоди відповідача на розірвання шлюбу в органах РАЦС, вказавши дійсну актуальну адресу проживання відповідача в межах України та/або за межами України (в Російській Федерації). Також позивач має належно оформити матеріали, які будуть направленні для вручення відповідачу (у разі його проживання за межами України), який є громадянином Російської Федерації, надавши до суду офіційний переклад російською мовою позовної заяви та подати докази на підтвердження домовленості сторін щодо розгляду даної справи за місцем проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 , як і докази зареєстрованого місця проживання позивача за вказаною адресою. Надати до суду копії долучених до позовної заяви документів, оригінали яких знаходять у позивача, посвідчені належним чином із проставленням дати.
До виправленої позовної заяви необхідно додати її копію для вручення відповідачу.
На підставі викладеного та керуючись статтями.2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя