Справа № 724/2079/21
Провадження № 2/724/92/22
30 березня 2022 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
при секретарі: Татарчук Л.А.
за участю сторін:
представника позивача: Соника В.В.
представника відповідача: Петришена С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Сокирянське лісове господарство" (ДП "Сокирянський лісгосп") про поновлення на роботі, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
26.10.2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Соник В.В. звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом про поновлення на роботі, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги якого в подальшому були змінені, та в яких просив визнати протиправним та скасувати наказ № 211-ос від 28.09.2021 року Державного агенства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне лісового та мисливського господарства ДП «Хотинський лісгосп» «Про звільнення ОСОБА_1 » яким звільнено ОСОБА_1 лісника обходу № 12 Рухотинського лісгоспу у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді лісника Рухотинського лісопункту Державного агенства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства ДП «Сокирянський лісгосп»; стягнути з Державного агенства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства ДП «Сокирянський лісгосп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 вересня 2021 року по день постановлення рішення суду про поновлення його на роботі виходячи з розміру його середньоденної заробітної плати; стягнути з Державного агенства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства ДП «Сокирянський лісгосп» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень заподіяну внаслідок його незаконного звільнення.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що наказом від 10.09.2014 року № 86-ос ОСОБА_1 було прийнято на посаду лісника обходу Рухотинського лісництва на неповний робочий день (6 годин щоденно) з оплатою згідно штатного розпису пропорційно відпрацьованого часу з 11 вересня 2014 року на підставі заяви ОСОБА_1 .
Наказом Державного агенства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства ДП «Хотинський лісгосп» № 211-ос від 28 вересня 2021 року було звільнено 28.09.2021 року лісника обходу № 12 Рухотинського лісництва у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення слугував наказ від 28.09.2021 року № 212 «Про накладення дисциплінарного стягнення», протокол ППО ДП «Хотинський лісгосп» від 24.09.2021 року № 14, акт відмови від надання письмових пояснень від 21.09.2021 року та акт відмови від підпису від 21.09.2021 року.
Вважають вказаний наказ безпідставним, винесеним з порушенням норм матеріального та процессуального права та таким, що порушує права та свободи ОСОБА_1 , посилаючись на те, що прогулу 14.07.2021 року (з 13:00год. по 17:00год.) та 15.07.2021 року з (08:30год. по 17:00год.) ОСОБА_1 не допускав у вказані дні та за весь час працевлаштування на посаді лісника обходу № 12 - у вказаний день він був присутнім на роботі, а насправді його звільнення з роботи є результатом конфлікту з лісничим Рухотинського лісництва ОСОБА_2 , при цьому відповідачем не встановлено, які саме конкретно посадові обов'язки чи норми закону порушив ОСОБА_1 , не було враховано характер проступку, обставини за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, попередню поведінку лісничого, його ставлення до роботи, так як вказаний наказ був винесений на підставі однієї доповідної записки від 16.07.2021 року написаної ОСОБА_2 , який перебуває з ОСОБА_1 у неприязних та конфліктних відносинах.
Зазначив, що вказані неприязні конфліктні відносини виникли тому, що 25.04.2021 року близько 19:00 год. в с. Корнешти, Дністровського району, на березі ставка ОСОБА_2 вчинив сварку з ОСОБА_1 , в ході якої наніс декілька ударів кулаками рук по його обличчю, спричинивши при цьому ОСОБА_1 тілесні ушкодження. 26.04.2021 року за вищевказаним фактом п'ятим слідчим відділом (з дислокацією в м. Чернівці) Територіального управління ДБР розташованого у місті Хмельницькому до ЄРДР внесені відповідні відомості за ч. 1 ст. 121 КК України, кримінальне провадження № 12021263160000058 від 26.04.2021 року, а тому зазначає, що написання доповідної записки ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 є помстою та особистою неприязню, тому вважає, що дану доповідну записку від 16.06.2021 року не слід брати до уваги.
Крім того, зазначив, що відповідно до наказу від 10.09.2014 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду лісника обходу Рухотинського лісництва на неповний робочий день (6 годин щоденно) з оплатою згідно штатного розпису пропорційно відпрацьованого часу з 10 вересня 2014 року.
Згідно доповідної записки «14.07.2021 року було проведено прийом-передачу обходу № 12. З 13:00 години до 17:00 години старший майстер лісу ОСОБА_3 та лісник обходу № 11 ОСОБА_4 чекали ОСОБА_1 для складання акту прийому-передачі обходу, але він так і не з'явився в конторі лісництва.
Крім того, зазначає, що у цей день о 08:00 годині ранку ОСОБА_1 прибув до контори Рухотинського лісництва ДП «Хотинський лісгосп», а надалі протягом робочого дня ОСОБА_1 перебував на робочому місці, а саме в лісі на обході № 12 Рухотинського лісництва, та після закінчення робочого дня до контори лісництва не заходив, оскільки пішов додому.
Також вказав, що ОСОБА_1 15.07.2021 року все ж таки був на робочому місці.
Зазначив, що йому нічого не було відомо про акти, які складені про відсутність працівника на робочому місці від 14.07.2021 року та від 15.07.2021 року і тому акт про відмову працівника ознайомлюватися з актом про відсутність на робочому місці складений безпідствно, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від підписів, бо він і не був ознайомлений.
Також вказав, що керівництвом ДП «Хотинський лісгосп» не дотримано процедури звільнення, оскільки відсутність працівника має бути зафіксована при веденні щоденного (щозмінного) обліку використання робочого часу. Крім того, вважає, що відповідачем грубо проігноровані вимоги ст. 149 КЗпП України, де зазначено, щодо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, однак відповідачем не було дотримано вимог даної форми.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. Разом з цим, відповідачем під час збирання доказів щодо порушення позивачем трудової дисципліни було складено акт про відсутність працівника на роботі від 15.07.2021 року, який за своїм змістом суперечить тим фактам, які в ньому викладені, а саме в акті вказано, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 15.07.2021 року впродовж 7 годин без поважних на те причин, однак в змісті самого акту одночасно вказується, що ОСОБА_1 відмовився надати пояснення про свою відсутність, що прямо вказує на фальсифікацію відомостей, які містяться в даному акті, крім того, в акті про відмову працівника ознайомлюватися з актом про відсутність на робочому місці від 15.07.2021 року також вказані відомості, які за своїм змістом не відповідають дійсності, так як даний акт мав би складатися після акту від 15.07.2021 року про відсутність працівника на робочому місці, тобто в акті про відсутність на роботі вже містилася інформація якої ще нікому не було відомо про те, що ОСОБА_1 відмовляється від дачі пояснень. У разі, якщо працівник не з'являється на роботі декілька днів поспіль необхідно відвідати працівника вдома, результат відвідування оформлюється актом, усі документи щодо прогулу працівником роботи надаються на розгляд до органу, який має право накладати дисциплінарні стягнення. Для отримання такої згоди роботодавець має подати на ім'я голови виборного профспілкового органу обгрунтоване подання про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця розглядається у присутності працівника. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою згодою. Якщо працівник або його представник не з'являється на засідання, розгляд подання відкладається до наступного засідання у межах строку.
Тому, зазначають, що працівника не можна звільнити за прогул у період його відсутності, до моменту встановлення всіх обставин та підтвердження прогулу.
А тому, керівництво ДП «Хотинський лісгосп» порушив вказану процедуру, оскільки згідно відповіді на запит представника позивача адвоката Соника В.В. від 07.10.2021 року № 855 не було надано копії матеріалів службового розслідування (перевірки) за фактом звільнення ОСОБА_1 та інформацію про наявність чи відсутність у ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень за весь період роботи у лісництві та на момент звільнення.
Тому, у позивача є всі підстави вважати, що службове розслідування проведено не було, що є порушенням процедури звільнення.
Вказав, що після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.
Вказали, що відповідно до довідки № 856 від 07.10.2021 року середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 380,53 гривень.
Таким чином, допущений вимушений прогул ОСОБА_1 з 28 вересня 2021 року по 25 жовтня 2021 року складає 28 днів. Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 10654,84 гривень (28 днів *380,53).
Також зазначив, що незаконним звільненням ОСОБА_1 було завдано і моральної шкоди у зв'язку з психологічним напруженням, розчаруванням та незручностями, що виникли внаслідок порушення ДП «Хотинський лісгосп» прав людини, навіть якщо вони не призвели до тяжких наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчити про заподіяння моральної шкоди.
Відшкодування перенесених ОСОБА_1 за цей період моральних, психічних, фізичних і душевних переживань та страждань, непомірно великих витрат немайнового характеру внаслідок психічного впливу неправомірних дій з боку ДП «Хотинський лісгосп» ОСОБА_1 вбачає у матеріальному еквіваленті розміру заподіяної йому моральної шкоди.
Тому, враховуючи вищезазначене, вказав, що розмір заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди завданої відповідачем внаслідок винесення незаконного наказу від 28.09.2021 року № 211-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » він оцінює в 10000,00 гривень, це сума яка є необхідною для того, щоб хоч якимось чином загоїти отримані душевні страждання та моральні переживання, які ОСОБА_1 отримав, а також відновити свій психічний та психологічний стан, який був в нього порушений через звільнення.
Також наголосив на тому, що сім'я ОСОБА_1 на період його звільнення втратила джерело доходу, цим самим почала перебувати у скрутному матеріальному становищі.
Вказав, що відповідно до акту відмови від підпису від 28.09.2021 року, він відмовився від підпису про отримання наказу та трудової книжки.
Підтримуючи вищевикладене, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
03.12.2021 року від представника відповідача директора ДП «Хотинський лісгосп» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що всі обставини, які викладені позивачем та його представником про незаконне звільнення ОСОБА_1 є надуманими і такими, що не відповідають дійсності, так як при звільненні ОСОБА_1 норми чинного законодавства чітко витримані і ніяких порушень при звільненні не допущено, що підтверджується Актом Управління держпраці Чернівецької області за № ЧВ-2582/21/184/АВ від 15.11.2021 року, в якому зазначено, що перевіркою не виявлено порушення процедури звільнення ОСОБА_1 за прогули - п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
17.12.2021 року представник позивача Соник В.В. надав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що представником відповідача у відзиві на позовну заяву жодним чином не зазначено та не доведено належних фактів, які б доводили законність звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року замінено в даній цивільній справі неналежного відповідача Державне агентство лісових ресурсів України Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства ДП «Хотинський лісгосп» на його правонаступника Державне підприємство "Сокирянське лісове господарство" (ДП "Сокирянський лісгосп") (місце реєстрації місце знаходження: Чернівецька обл., Дністровський р-н, село Шишківці, станція Васкауци, вул. Залізнична, будинок 5-В).
19.01.2022 року на адресу суду представником позивача було подано клопотання про зміну позовних вимог, в якому він просив змінити позовну вимогу із «поновити ОСОБА_1 на посаді лісника Рухотинського лісництва Державного агентства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства ДП «Хотинський лісгосп» на позовну вимогу: «поновити ОСОБА_1 на рівнозначну посаду лісника Рухотинського лісопункту Державного агентства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства ДП «Сокирянський лісгосп».
Представник позивача Соник В.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просив задовольнити їх в повному обсязі, проти відзиву на позовну заяву заперечував, заяву на відзив підтримав.
Представник відповідача Петришен С.М. в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, відзив на позовну заяву підримав, також пояснив, що згідно акту Управління Держпраці чітко і ясно сказано, що наказ № 211-ос і наказ № 212 є два різні документи пов'язані між собою, але різного змісту. Також вказав, що в документах які надані суду чітко вказано, що працівник ОСОБА_1 не належним чином виконував свої посадові обов'язки та всіма способами ухилявся від їх виконання та відмовлявся від підпису всіх документів, що підтверджено доповідними записками і поясненнями керівника.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, статтею 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.
Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Тому при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, підприємство повинне навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.
Таким чином, у пункті 4 статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.
Судом встановлено, що згідно наказу від 10.09.2014 року № 86-ос ОСОБА_1 прийнято на посаду лісника обходу № 5 Рухотинського лісництва на неповний робочий день (6 годин щоденно) з оплатою згідно штатного розпису пропорційно відпрацьованого часу з 11.09.2014 року (а.с13).
Пунктом 3 даного наказу ОСОБА_1 дозволено виконання лісогосподарських та лісокультурних робіт у вільний від виконання основних посадових обов'язків час (підпис ОСОБА_1 в наказі свідчить про те, що останній з наказом ознайомлений та погоджується на виконання таких робіт).
Згідно наказу від 28.09.2021 року № 211-ос лісника обходу № 12 Рухотинського лісництва ОСОБА_1 звільнено у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 статті 40 КЗпП України з 28.09.2021 року (а.с. 16).
Як встановлено судом, підставою для звільнення слугував Наказ від 28.09.2021 року № 212 «Про накладення дисциплінарного стягнення», протокол первинної профсоюзної організації ДП «Хотинський лісгосп» від 24.09.2021 року № 14, акт відмови від надання письмових пояснень від 21.09.2021 року та акт відмови від підпису від 21.09.2021 року ОСОБА_1 28.09.2021 року даний акт складено головним лісничим Врублевським В.В. начальником ВЛГ Яковлєвим П.Ю. та провідним інспектором з кадрів Ткач І.В .
Згідно акту відмови від підпису від 28.09.2021 року - в пункті 1 акту зазначено «Був ознайомлений з текстом наказу від 28.09.2021 року № 212 «Про накладення дисциплінарного стягнення». Від підпису про ознайомлення ОСОБА_1 відмовився».
Як вбачається з матеріалів справи, в п. 2 вказаного акту зазначено: «Отримав копію наказу про звільнення від 28.09.2021 року № 211-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » та свою трудову книжку. Від підпису про отримання наказу та трудової книжки ОСОБА_1 відмовився». В пункті 3 вказаного акту зазначено: «Від підпису в особовій картці відмовився» (а.с.16).
Матеріали справи містять акт про відсутність працівника на робочому місці від 14.07.2021 року лісничого Рухотинського лісництва ОСОБА_2. складеного у присутності старшого майстра лісу ОСОБА_3 , лісника обходу № 11 - ОСОБА_4 , бухгалтера ОСОБА_8 , а саме те, що працівник ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 14.07.2021 року впродовж чотирьох годин без поважних причин. Працівник відмовився пояснювати свою відсутність на робочому місці (а.с 18).
Також, в матеріалах справи наявний і акт від 15.07.2021 року, який складений у присутності старшого майстра лісу ОСОБА_3 , лісника ОСОБА_4 , бухгалтера ОСОБА_8 , про те, що ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися з актом про відсутність на робочому місці: 14.07.2021 року з 13:00 год. до 17:00 год. та 15.07.2021 року з 08:30 год. до 17:00 год., в чому і вказані вище особи розписались (а.с.19).
Відповідно до Наказу ДП «Хотинський лісгосп» № 204 від 21.09.2021 року лісничому Рухотинського лісництва ОСОБА_2. затребувати письмове пояснення ОСОБА_1 щодо причини відсутності на роботі в період з 14.07. по 15.07.2021 року, одразу після виходу на роботу. У разі відмови від надання пояснень скласти відповідний акт про відмову (підстава: акти про відсутність на робочому місці від 14.07.2021 року та 15.07.2021 року) (а.с. 21).
Згідно Акту ДП «Хотинське лісове господарство» від 21.09.2021 року, 21 вересня 2021 року ліснику обходу № 12 Рухотинського лісництва ОСОБА_1 був зачитаний текст наказу від 21.09.2021 року № 204 «Про затребування письмового пояснення». Від підпису про ознайомлення ОСОБА_1 відмовився (а.с.22).
Згідно Акту від 21.09.2021 року, 21 вересня 2021 року лісник обходу № 12 Рухотинського лісництва ОСОБА_1 відмовився також надавати і письмове пояснення щодо причини відсутності на роботі протягом робочих днів: 14.07.2021 року (з 13:00 год. по 17:00 год.) та 15.07.2021 року (з 08:30 год. по 17:00 год.) (а.с.23).
Так, згідно наказу № 205 від 21.09.2021 року встановлено відсутність на роботі лісника обходу № 12 Рухотинського лісництва ОСОБА_1 14.07.2021 року та 15.07.2021 року - вважати прогулом. Провідному інспектору з кадрів Ткач І.В. підготувати подання на розгляд ППО ДП «Хотинський лісгосп» про отримання згоди на звільнення працівника за прогул п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (підстава: акти про відсутність на робочому місці від 14.07.2021 року та 15.07.2021 року) (а.с.24).
Відсутність ОСОБА_1 у вказаний вище період на робочому місці також встановлена згідно табелю обліку відпрацьованого робочого часу за липень 2021 року, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 12.07.2021 року відпрацював 6 годин (прийнятий на неповний робочий день), 13.07.2021 - ІН (інше), 14.07.2021року -15.07.2021 року - ПР (прогул), з 16.07.2021 по 31.07.2021 року - ТН (тимчасова непрацездатність) (а.с.57).
Відповідно до Акту ДП «Хотинське лісове господарство» від 22.09.2021 року, 22 вересня 2021 року ліснику обходу № 12 Рухотинського лісництва ОСОБА_1 був зачитаний текст наказу від 21.09.2021 року № 205 «Про подання документів на розгляд ППО ДП «Хотинський лісгосп». Від підпису про ознайомлення ОСОБА_1 відмовився (а.с.25).
В матеріалах справи міститься подання профспілкового комітету ДП «Хотинський лісгосп» від 21.09.2021 року, що з метою недопущення повторних порушень трудової дисципліни, просять надати згоду на звільнення працівника за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.26) та протокол № 14 профспілкового комітету ДП «Хотинський лісгосп», яким надано адміністрації лісгоспу згоду на звільнення лісника Рухотинського лісництва ОСОБА_1 за прогул на підставі п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин.
Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц).
Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів для застосування ч. 3 ст. 81 ЦПК України у даній справі немає.
Проте, як встановлено судом, доказів того, що позивач ОСОБА_1 був присутнім на робочому місці, а саме: протягом робочих днів 14.07.2021 року (з 13:00 до кінця робочого часу) та 15.07.2021 року (з 08:30 до кінця робочого часу) на роботі або на своєму обході в лісі суду не надано і такі відсутні в матеріалах справи, а самих лише пояснень позивача є недостатніми для встановлення вказаних обставин.
Також, суд критично ставиться і до пояснень позивача з приводу того факту, що він не підписував акт, оскільки в той час перебував в лісі на своїй ділянці обходу та виконував свої прямі функціональні обов'язки, оскільки дані пояснення спростовуються доказами поданими відповідачем у справі.
Виходячи з вищевикладеного, твердження позивача та його представника про присутність на робочому місці ОСОБА_1 протягом робочих днів 14.07.2021 року (з 13:00 до кінця робочого часу) та 15.07.2021 року (з 08:30 до кінця робочого часу) є недоведеними в судовому засіданні.
Крім того, позивач та його представник в обґрунтування позовних вимог посилаються також на те, що згідно Витягу з ЄРДР номер кримінального провадження 12021263160000058, дата реєстрації 26.04.2021 року щодо внесення відомостей про заяву повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або вчинення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що 25.04.2021 року близько 19:00 години в с. Корнешти Дністровського району на березі ставка ОСОБА_2 , 1970 року народження, житель с. Корнешти вчинив сварку із ОСОБА_1 , 1972 року народження, в ході якої наніс декілька ударів кулаками рук по його обличчю, спричинивши при цьому ОСОБА_1 тілесні ушкодження (а.с.29), та вказаний факт і став причиною звільнення ОСОБА_1 .
Проте, суд не вважає доведеним доказами, Витягом з ЄРДР з приводу вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України в сукупності з іншими доказами, факт що вказане звільнення позивача відбулось на грунті помсти та особистої неприязні ОСОБА_2 .
Вказаний факт також спростовується і проведеним службовим розслідуванням по інциденту, що стався між лісничим Рухотинського лісництва ОСОБА_2 та лісником ОСОБА_1 , про що складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 04.05.2021 року.
Також, як встановлено судом, згідно Акту Управління держпраці Чернівецької області за № ЧВ-2582/21/184/Ав від 15.11.2021 року встановлено, що проведеною перевіркою не виявлено порушень процедури звільнення ОСОБА_1 за прогули на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.85-99).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
В силу ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ч. 1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для визнання протиправним та скасування наказу № 211-ос від 28.09.2021 року Державного агенства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне лісового та мисливського господарства ДП «Хотинський лісгосп» «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та поновлення його на рівнозначній посаді лісника Рухотинського лісопункту Державного агенства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства ДП «Сокирянський лісгосп» у суду немає.
На підтвердження своїх вимог позивач та його представник не надали суду належних та допустимих доказів того, що спірний наказ № 211-ос від 28.09.2021 року Державного агенства лісових ресурсів України Чернівецьке обласне лісового та мисливського господарства ДП «Хотинський лісгосп» «Про звільнення ОСОБА_1 » є неправомірним та таким, що суперечить нормам трудового законодавства.
На підставі вищезазначеного, судом вбачається, що відповідачем повністю дотримано вимоги трудового законодавства відносно прийняття наказу № 211-ос від 28.09.2021 року, яким позивача ОСОБА_1 звільнено із займаної посади відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
При цьому, суду не заявлялась вимога про скасування наказу ДП «Хотинський лісгосп» № 212 від 28.09.2021 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» на ОСОБА_1 .
Суд враховуючи той факт, що відповідачем була дотримана встановлена трудовим законодавством України процедура звільнення працівника, а тому відсутні підстави для поновлення останнього на роботі. У зв'язку із цим відсутня і підстава для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, які є похідними від вимог про поновлення на роботі.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що звільнення позивача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України було застосоване правомірно, відповідачем доведено факт порушення неналежного виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 у зв'язку з прогулами в зазначений період.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 40, 47, 147, 149, 235 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 13, 77, 79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства "Сокирянське лісове господарство" (ДП "Сокирянський лісгосп") про поновлення на роботі, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.04.2022 року.
Суддя: О.Г.Єфтеньєв