Справа № 715/815/22
Провадження № 1-кп/715/78/22
08.04.2022 смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
обвинувачені ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022262020000788 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чечельник, Чечельницького району, Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, адвокат Ради адвокатів Вінницької області, раніше не судимого, за ч.3 та ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниця, Вінницької області, мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, адвокат Ради адвокатів Вінницької області, раніше не судимого, за ч.3 та ч.4 ст.358 КК України,-
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно з метою отримання довідки та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, що вони не підлягають військовій службі за призовом під час мобілізації, як особи, що виключені з військового обліку, за допомогою якої останні мали намір виїхати за межі України в період воєнного стану, відповідно до Указу Президента України № 64 від 24.02.2022 року та дії заборони про виїзд за межі України осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, звернулися до невстановленої слідством особи за допомогою в її отриманні.
В подальшому, ОСОБА_4 , маючи єдиний умисел, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою подальшого використання ОСОБА_4 , підробили довідку № 21030/124-а від 17.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зазначеною установою не видавалась, зазначивши у ній недостовірні відомості про те, що останній рішенням військово-лікарської комісії визнаний непридатним до військової служби як особа, що виключена з військового обліку (графа II стаття 21-а наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 року) та за станом здоров'я і згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу за мобілізацією, а також, відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», має право на виїзд за межі України, а також тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_4 19.01.2022 року зазначивши у ньому що ОСОБА_4 20.05.2020 року визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку по графі II стаття 21-а наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 року.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 березня 2022 року, близько 15 год. 40 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на території контрольно-пропускного пункту відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_6 що в АДРЕСА_3 , з метою виїзду за межі України в період воєнного стану в Україні, відповідно до Указу Президента України № 64 від 24.02.2022 року та дії заборони про виїзд за межі України осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, умисно, незаконно, достовірно знаючи про те, що довідка №21030/124-а від 17 березня 2022 року та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 /МВ003991 від 19.01.2022 року видані на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в тому що він дійсно не підлягає військовій службі за призовом під час мобілізації, як особа, що виключена з військового обліку, за станом здоров'я, є підробленими, пред'явив їх для перевірки працівникам прикордонної служби, видаючи їх за справжні, використавши таким чином завідомо підроблені документи.
ОСОБА_5 , маючи єдиний умисел, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою подальшого використання ОСОБА_5 , підробили довідку № 21030/196-а від 19.03.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зазначеною установою не видавалась, зазначивши у ній недостовірні відомості про те, що останній рішенням військово-лікарської комісії визнаний непридатним до військової служби та згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу за мобілізацією та відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» має право на виїзд за межі України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 березня 2022 року близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на території контрольно- пропускного пункту відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_6 що в АДРЕСА_3 , з метою виїзду за межі України в період воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України № 64 від 24.02.2022 року та дії заборони про виїзд за межі України осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, умисно, незаконно, достовірно знаючи про те, що довідка №21030/196-а від 19 березня 2022 року видана на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в тому що він дійсно не підлягає військовій службі за призовом під час мобілізації, як особа, що виключена з військового обліку, за станом здоров'я, є підробленою, пред'явив її для перевірки працівникам прикордонної служби, видаючи її за справжню, використавши таким чином завідомо підроблений документ.
В ході досудового розслідування 30.03.2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_6 та начальником Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, уклали угоди про визнання винуватості.
За умовами даної угоди обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в повному обсязі визнають свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за обставин, викладених у повідомленні про підозру. Інші учасники досудового розслідування також не оспорюють викладених вище фактичних обставин правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.
Сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.3 ст.358 КК України - підроблення інших офіційних документів, які видаються підприємством, установою, організацією, яка має право видавати такі документи, і які надають права, з метою використання їх підроблювачем за попередньою змовою групою осіб та узгоджують вид і розмір покарання із застосуванням ст.69 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень та правильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документу та узгоджують вид і розмір покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначають кожному остаточне покарання шляхом повного складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу у розмірі 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 гривень.
При погодженні призначення покарання враховувалось те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щиро розкаялися у вчиненні кримінальних правопорушень, позитивно характеризуються, раніше не судимі, кожен із них перерахував на допомогу ЗСУ кошти у сумі по 49 620,00 грн., що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зрозумілі наслідки укладення вказаної угоди.
Обвинувачені: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дають згоду на застосування відносно кожного із них узгодженого за цими угодами покарання у вигляді штрафу в розмірі 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17 850 гривень.
Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження цих угод про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, а саме: обмеження права оскарження вироку зі ст.ст.394, 424 КПК України, та відмову від прав, передбачених ст.474 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3 та 4 ст. 358 КК України, визнали повністю за обставин, викладених в обвинувальному акті. Також обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджували, що повністю розуміють свої права та характер обвинувачення за ч.ч. 3 та 4 ст. 358 КК України, щодо якого вони визнають себе повністю винуватими, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які їм роз'яснені судом.
Крім цього, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказували на те, що угоди про визнання винуватості укладені між ними та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Захисник ОСОБА_6 підтримав угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 підтвердив, що розуміє наслідки затвердження угоди, просив затвердити угоди про визнання винуватості і призначити обвинуваченим узгоджене сторонами угод покарання.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угод, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угод з боку обвинувачених, перевіривши угоди на відповідність вимогам ст.ст. 472-473 КПК України та нормам КК України, суд вважає угоди слід затвердити.
Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, тобто підроблення інших офіційних документів, які видаються підприємством, установою, організацією, яка має право видавати такі документи, і які надають права, з метою використання їх підроблювачем вчинене за попередньою змовою групою осіб та кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підроблених документів.
Враховуючи норму ст.12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Судом з'ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості обвинуваченими і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 376, 468-470, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.03.2022 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_6 та начальником Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.358 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.358 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
З урахування вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді штрафу у розмірі 1050 (однієї тисячі п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 ( сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.03.2022 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_6 та начальником Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_7 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 визнати винуватим у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.358 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.358 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
З урахування вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання у виді штрафу у розмірі 1050 (однієї тисячі п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 ( сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
На вирок може бути подана апеляція з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення.
Суддя: