Справа № 1-кс/714/138/22
ЄУН: 714/278/22
"08" квітня 2022 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судових засідань - ОСОБА_2
за участі: прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого відділення №2 (м.Герца) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 про арешт майна (матеріали кримінального провадження №12022262020000996 від 06.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК КК України), -
Слідчий відділення №2 (м.Герца) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернуся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Як зазначено у клопотанні, в провадженні слідчого відділення № 2 (м. Герца) знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 квітня 2022 року за № 12022262020000996 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що ОСОБА_4 , у невстановлений час та місце, за попередньою змовою із невстановленою органом досудового розслідуванням особою, підробили офіційні документи, а саме тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 07.12.2021 року, посвідчення №3445 від 23.03.2022 року (повідомлення про зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік), довідку №302908 від 28.03.2022 року про відстрочку від призову, які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також наказ №817-н/га від 28.03.2022 року ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» про відрядження за кордон.
На продовження своїх протиправних дій, з метою виїзду за межі України попри те, що в державі діє режим воєнного стану, ОСОБА_4 , використав вищевказані документи та надав їх 06 квітня 2022 року, близько 16.00 год., під час проходження паспортного контролю, працівникам прикордонної служби на контрольно-пропускному пункті «Порубне», що в с.Тереблече, Чернівецького району, Чернівецької області.
В той же день ОСОБА_4 було затримано та вилучено окрім вищевказаних підроблених документів також паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ «Honda HR-V», р.н. НОМЕР_3 СТХ 019123, автомобіль «Honda HR-V», р.н. НОМЕР_3 та мобільний телефон марки:«Самсунг А71», (пароль НОМЕР_4 ) ІМЕІ НОМЕР_5 в чохлі з сім-картками НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .
Оскільки за постановою слідчого від 07 квітня 2022 року вищевказані документи та речі визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, з метою уникнення їх знищення, втрати або пошкодження, слідчий просив накласти на них арешт.
Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з посиланням на обставини викладені у клопотанні. У своєму поясненні послався на необхідність накладення арешту на майно про яке вказано у клопотанні з метою встановлення обставин події, зокрема виявлення можливих бланків та штампів у автомобілі, яким користувався підозрюваний, а також листування підозрюваного із невстановленою слідством особою записи які можуть зберігатися у телефоні підозрюваного. Тому, в разі повернення майна будуть втрачені речові докази та як наслідок неможливо буде встановити усіх осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення. Необхідність накладення арешту на підробленні документи які використав підозрюваний та його паспорт для виїзду за кордон, пов'язано визнанням слідчим їх речовими доказами.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на автомобіль та телефон, оскільки ні автомобіль, ні телефон не є знаряддями вчинення кримінальних правопорушень. В іншій частині не заперечували щодо задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників судового процесу та дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, слідчий як на правову підставу свого клопотання послалася саме на необхідність накладення арешту на майно за для забезпечення збереження речових доказів.
Нормою ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У ч.4 ст.173 КПК України зазначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 06 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені повідомлення про кримінальні правопорушення за № 12022262020000996 й розпочате досудове розслідування за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, за фактами підроблення ОСОБА_4 документів що дають право на відстрочку від призову до військової служби, вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документу.
Диспозиція ч.2 ст.358 КК України передбачає кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
За використання завідомо підробленого документа передбачено кримінальну відповідальність за ч.4 ст. 358 КК України.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки ТЗ «Honda HR-V», державний номерний знак НОМЕР_3 , який був вилучений працівниками поліції 06 квітня 2022 року під час огляду місця події належить на праві власності ОСОБА_4 .
Вказаний автомобіль за постановою слідчого від 06 квітня 2022 року визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що автомобіль марки ТЗ «Honda HR-V», державний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_4 на момент його затримання в порядку ст.208 КПК України про що свідчить відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань не є знаряддям кримінального правопорушення у яких оголошено про підозру ОСОБА_4 . Тому, накладення арешту на автомобіль може призвести до надмірного обмеження прав його власника, а відтак у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію слід відмовити.
Також є безпідставним клопотання слідчого в частині накладення арешту на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 07.12.2021 року, посвідчення №3445 від 23.03.2022 року (повідомлення про зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік), довідку №302908 від 28.03.2022 року про відстрочку від призову, які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також наказ №817-н/га від 28.03.2022 року ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» про відрядження за кордон, які у свою чергу за постановою слідчого від 06 квітня 2022 року визнано речовими доказами та залишені на зберігання при матеріалах кримінального провадження.
Сам слідчий у своїй постанові від 06 квітня 2022 року визнав вищевказані матеріальні об'єкти речовими доказами та вирішив їх долю - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12022262020000996.
Вказані речові докази за своїми зовнішніми ознаками не охоплюються поняттям «майно» як необхідного атрибуту інституту арешту майна, зміст якого розкрито у ст.170 КПК України.
Зайвим є й прохання слідчого за вказаним клопотанням щодо накладення арешту на паспорт підозрюваного ОСОБА_4 для виїзду за кордон НОМЕР_2 , через те, що за ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08 квітня 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді застави та в порядку ч.5 ст.194 КПК України покладено на нього ряд обов'язків, в т.ч. здати на зберігання слідчому паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Водночас, приймаючи до уваги, що мобільний телефон марки «Самсунг А71», (пароль НОМЕР_4 ) ІМЕІ НОМЕР_5 в чохлі з сім-картками НОМЕР_6 , НОМЕР_7 може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які підлягає встановленню під час кримінального провадження, а саме причетності інших осіб до підроблення документів у якому підозрюється ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження таких відомостей, то наявні підстави для задоволення клопотання слідчого в цій частині та накладення арешту на нього.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 (м.Герца) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Накласти арешт на що мобільний телефон марки «Самсунг А71», (пароль НОМЕР_4 ) ІМЕІ НОМЕР_5 в чохлі з сім-картками НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Автомобіль марки ТЗ «Honda HR-V», державний номерний знак НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , повернути власнику ОСОБА_7 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Слідчий суддя