Справа № 711/974/22
Номер провадження 3/711/619/22
08 квітня 2022 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої в школі № 16, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності заст.173 КУпАП, -
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській областіпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 516732 - 13 січня 2022 року близько 20:00 год. за адресою: м.Черкаси, вул. Н.Горова, 43 гр. ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала. Надала пояснення, що з ОСОБА_2 в неї давно неприязні відносини. Постійно виникають суперечки. Конфлікти існують тривалий час. Просила провадження у справі закрити, оскільки не вбачає в своїх діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Адвокат Андріяш Р.П. в судовому засіданні просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП за відсутністю в її діях складу правопорушення. Надав суду висновок від 13.01.2022 року № 02-01/13, довідку з місця проживання та про склад сім'ї № 163 від 29.04.2022 року, характеристику на ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Андріяш Р.П., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, тощо.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 516732 ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, а саме: за вчинення дрібного хуліганство, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час існують неприязні стосунки, через що виникають конфліктні ситуації.
Допитана ОСОБА_1 , категорично заперечила свою вину в інкримінованому їй правопорушенні. На підтвердження її протиправних дій до матеріалів справи долучено протокол про прийняття заяви про кримінальне праворушення та іншу подію від ОСОБА_2 , який датовано 21.01.2022 року та в якому іде мова про події які мали місце 13.01.2022 року. Враховуючи, що протокол про прийняття заяви про кримінальне праворушення та іншу подію складено 21.01.2022 р., тобто значно пізніше від дати протоколу, якою є 25.01.2022 року, а тому суд не бере його до уваги як доказ у даному провадженні. З тих же підстав суд не бере до уваги письмове пояснення ОСОБА_2 від 21.01.2022 року, оскільки воно написано через тиждень після складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Інших доказів суду не надано.
Отже, повертаючись до обставин даної справи, Суд звертає увагу на те, що ст.173 КУпАП, передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що в даному випадку інкримінується ОСОБА_1 .
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 516732 від 25.01.2022 року не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення (що це «кухня загального користування» вказано в рапорті дільничного офіцера поліції СДОП відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області Д.Ногін від 25.01.2022 року), а це не є громадським місцем.
В даній ситуації на думку Суду в матеріалах справи не знайшлося підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення в контексті ст.173 КУпАП, оскільки даний факт не підтверджується жодним допустимим та достатнім доказом.
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
Крім того, суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення в графі свідки, будь-яких даних не зазначено що свідчить про відсутність очевидців порушення.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги Суду однозначно оцінити дії останньої, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого статті 173 КУпАП.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Об'єктивною складовою адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП є саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, оскільки в ході судового розгляду суду не надано достатніх та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 вищевказаних порушень, а тому відсутня складова вищезазначеного правопорушення.
Згідно з п.1ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя вважає, що відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті 173 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173, 247, 254, 256, 279, 283 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України - закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. В. Михальченко