08 жовтня 2007 р. Справа № 2/170
Суддя господарського суду О.Ф. Ремецькі
по справі за позовом Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області, м. Ужгород
до виконавчого комітету Довжанської сільської ради Іршавського району, с. Довге Іршавського району
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства закритого типу «Довжанський лісокомбінат», с. Довге Іршавського району
про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Довжанської сільської ради від 26.07.2005 року №88 в частині, що стосується об'єкту «Б-Б» -торговий комплекс загальною площею 1125кв.м.
за участю представників:
від позивача - Дубовий І.Б. -представник за дорученням №2 від 03.01.07р.
від відповідача - Маркусь М.І. -представник за дорученням від 21.08.07р.
від третьої особи - не з'явився
Суть спору :
Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на те, що на виконання вимог наказу Фонду державного майна України «Про результати виконання наказу ФДМУ від 09.06.99р. №1077 та наказів, виданих за результатами його виконання», за інформацією, наданою ФДМУ, позивачем наказом «Про створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна, що не увійшло до статутного фонду АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» від 31.05.07р. №09-01/89 було створено інвентаризаційну комісію по проведенню інвентаризації майна, що не увійшло до статутного фонду АТЗТ. В свою чергу з інформації, наданої ФДМУ від 03.04.2007р., розрахунку розмірів часток у майні Організації орендарів Довжанського лісокомбінату від 18.10.1993р., акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Організації орендарів Довжанського лісокомбінату від 18.10.1993р. та відомостей основних засобів станом на 01.10.1993р. виливає не входження торгового комплексу загальною площею 1125кв.м. до статутного фонду даного товариства, а також його належність до державної власності.
А оскільки АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» незважаючи на такі обставини здійснено реєстрацію даного спірного майна на праві власності за собою за відповідним рішенням виконавчого комітету Довжанської сільської ради, звернувся з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення виконкому. Вважає, що відповідач -виконавчий комітет Довжанської сільської ради при прийнятті оспорюваного рішення діяв поза межами наданих йому законом повноважень, а
Продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 08.10.2007 року по справі №2/170
прийняте ним рішення свідчить про вилучення з державної власності вищевказаного майна та вчинення розпорядження ним за відсутності достатніх правових підстав для цього.
Представник відповідача заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та у поданому суду письмовому поясненні вказує на те, що оспорюване позивачем свідоцтво видане у відповідності та в межах наданих йому повноважень на підставі пп.10 п.б ч.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з огляду на подані АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» відповідні правовстановлюючі документи, а саме: договору купівлі-продажу державної частки в цілісному майновому комплексі від 21.12.1993р., акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу Організації орендарів Довжанського лісокомбінату від 16.05.1995р. та свідоцтва про право власності від 22.05.1995р. реєстраційний номер П-442 з урахуванням вимог чинного законодавства, що передбачало порядок оформлення права власності на нерухоме майно.
Третя особа також заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та у поданому суду письмовому поясненні вказує на те, що за результатами проведеної приватизації відбувся викуп державної частки Довжанського ЛК, за наслідками якої Організацією орендарів було викуплено державну частку цілісного майнового комплексу. Вказує на те, що створення АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» не проводилось за участі органів приватизації, а було створено Організацію орендарів шляхом визначення та розповсюдження часток (акцій) серед її членів. Позивач не брав участі у створенні Товариства і статутний фонд не формував. Вважає, що наявними у справі матеріалами беззаперечно підтверджено факт належності спірного майна до власності товариства за договором купівлі-продажу державної частки в цілісному майновому комплексі від 21.12.1993р., актом прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу Організації орендарів Довжанського лісокомбінату від 16.05.1995р. та свідоцтвом про право власності від 22.05.1995р. реєстраційний номер П-442. Відтак, вважає, що відповідач приймаючи рішення про реєстрацію права власності за Товариством діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, в порядку та спосіб, визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
На виконання вимог наказу Фонду державного майна України «Про результати виконання наказу ФДМУ від 09.06.99р. №1077 та наказів, виданих за результатами його виконання», за інформацією, наданою ФДМУ, Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області наказом «Про створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна, що не увійшло до статутного фонду АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» від 31.05.07р. №09-01/89 було створено інвентаризаційну комісію по проведенню інвентаризації майна, що не увійшло до статутного фонду АТЗТ. В свою чергу з інформації, наданої ФДМУ від 03.04.2007р., розрахунку розмірів часток у майні Організації орендарів Довжанського лісокомбінату від 18.10.1993р., акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Організації орендарів Довжанського лісокомбінату від 18.10.1993р. та відомостей основних засобів станом на 01.10.1993р. позивач вважає, що виливає не входження торгового комплексу загальною площею 1125кв.м. до статутного фонду даного товариства, а також його належність до державної власності.
Продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 08.10.2007 року по справі №2/170
А оскільки АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» незважаючи на такі обставини здійснено реєстрацію даного спірного майна на праві власності за собою за відповідним рішенням виконавчого комітету Довжанської сільської ради, звернувся з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення виконкому.
Аналізуючи доводи позивача, заперечення відповідача та пояснення третьої особи стосовно спірних правовідносин, суд констатує наступне.
Відповідно до вимог статей 1 та 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі комітети є органами, які створюються відповідними радами та входять до системи органів місцевого самоврядування. Відтак, посадові особи та органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження в межах визначених даним Законом.
Згідно статті 11 даного Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
У відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження виконавчого комітету органу місцевого самоврядування -міської ради визначено статтями 27-41 даного Закону.
Нормами статті 30 даного Закону передбачено, що вирішення питання оформлення права власності на нерухоме майно віднесено виключно до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.
З огляду на такі обставини АТЗТ «Довжанський лісокомбінат», що є правонаступником Організації орендарів Довжанського лісокомбінату, на підставі відповідних правовстановлюючих документів, а саме договору купівлі-продажу державної частки в цілісному майновому комплексі від 21.12.1993р., акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу Організації орендарів Довжанського лісокомбінату від 16.05.1995р. та свідоцтва про право власності від 22.05.1995р. реєстраційний номер П-442, звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію на праві власності належним чином отриманого майна.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України (в редакції 01.01.2004р.) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. А у відповідності з пунктом 2 названої статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно статі 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
З врахуванням викладеного відповідач на підставі вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно,
Продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 08.10.2007 року по справі №2/170
затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.202р. №7/5, зареєстрованого в Мінюсті 18.02.2002р. №157/6445, на підставі поданих товариством документів, оформив право власності на спірне нерухоме майно за АТЗТ «Довжанський лісокомбінат».
Посилання позивача на те, що подані товариством для реєстрації прав власності документи, не в повному обсязі відповідають правовстановлюючим, не може бути взято судом до уваги, оскільки не підтверджується жодними наявними у справі матеріалами. Крім того, факт неправомірності набуття права власності товариства на спірне нерухоме майно за поданими ним документами, їх нечинність, тощо, не підтверджується за результатами даного судового розгляду.
Згідно статей 70 та 71 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, тобто виконавчим комітетом Довжанської сільської ради, як суб'єктом владних повноважень, яким прийнято оспорюване позивачем рішення, доведено правомірність даного рішення. За таких обставин, адміністративний позов Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Довжанської сільської ради від 26.07.2005 року №88 в частині, що стосується об'єкту «Б-Б» -торговий комплекс загальною площею 1125кв.м. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 71, 105, 118, 122, 138, 143, 160, 162, 163, 181, 186, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд постановив:
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Постанова набирає законної сили з 22.10.2007р.
3. Заява на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Ф. Ремецькі