Справа № 500/486/22
07 квітня 2022 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.03.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у відповідності до інформації, зазначеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням Держпраці у Тернопільській області №01-05/01/5244 від 02.12.2021 та №01-05/01/5245 від 02.12.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати ОСОБА_1 з 01.12.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням відомостей, зазначених у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням Держпраці у Тернопільській області №01-05/01/5244 від 02.12.2021 та №01-05/01/5245 від 02.12.2021, та здійснити її виплату з урахуванням уже виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.
У позовній заяві позивач зазначив, що попередня вартість послуг адвоката згідно умов договору №7 від 13.01.2022 про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Твій адвокат», становить 6000,00 грн. Докази понесених фактичних судових витрат будуть подані позивачем протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
28.03.2022 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу з доказами їх понесення. Заява подана до суду шляхом направлення її засобами поштового зв'язку, на пошту заяву здано 25.03.2022.
Заява містить посилання на докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу: договір про надання правової допомоги (доданий до позову), акт виконаних робіт (долучений до заяви). Заявник наводить правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, про те, що від учасника справи вимагається надання доказів на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, у постанові від 18.08.2021 у справі №300/3178/20, стосовно можливості стягнення на користь позивача сум судових витрат на професійну правничу допомогу у разі, якщо умовами договору передбачена оплата адвокатського гонорару у майбутньому.
Заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (а.с.51).
Рішення суду у цій справі від 02.03.2022 ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, а тому ухвалою суду від 29.03.2022 на підставі частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) призначено розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 07.04.2022, встановлено відповідачу у строк 05.04.2022 для можливості подання до суду клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, цією ухвалою суду від 29.03.2022 задоволено заяву представника позивача адвоката Алексенка С.Л. про поновлення процесуального строку, визнано причини пропуску строку на подання доказів для підтвердження судових витрат позивача, які він має сплатити у зв'язку з розглядом справи, поважними. Поновлено пропущений строк для подання доказів для підтвердження судових витрат позивача, які він має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
У строк, встановлений судом, відповідачем Головним управлінням ПФУ в Тернопільській області не надано суду будь-якого обґрунтування необхідності зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
Суд дослідив письмові докази, які стосуються питання ухвалення додаткового судового рішення, та прийшов до таких висновків.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: копія договору про надання правової допомоги №7 від 13.01.2022, укладеного між адвокатським об'єднанням «Твій адвокат» та ОСОБА_1 (а.с.21), копія акту виконаних робіт до договору від 24.03.2022 (а.с.52).
Судом встановлено, що відповідно до укладеного 13.01.2022 договору про надання правової допомоги №7 між Адвокатським об'єднанням «Твій адвокат» та клієнтом Биченком А.П., клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу клієнту в обсягах та на умовах, передбачених договором. Адвокатське об'єднання бере на себе виконання наступних дій з надання правничої допомоги: підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів у справі щодо зобов'язання Пенсійний фонд врахувати заробітну плату клієнта станом на день звільнення 31.03.2020 для нарахування пенсії та здійснення перерахунку пенсії; представництво інтересів клієнта у судах України усіх інстанцій, державних органах, органах місцевого самоврядування, в підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, перед фізичними особами у вищезазначеній справі; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у вищезазначеній справі; надання юридичних консультацій, роз'яснень з питань, що стосуються вищезазначеної справи, та виконання інших дій, передбачених законодавством.
За змістом розділу 4 договору отримання винагороди адвокатським об'єднанням за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. За надання правової допомоги відповідно до цього договору, клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 6000,00 грн. Гонорар може бути сплачений клієнтом частинами до завершення судового розгляду справи у суді першої інстанції. Визначений договором гонорар може бути в наступному змінений адвокатським об'єднанням у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що визначається згідно акту про виконанні роботи відповідно до умов цього договору. За результатами виконаних робіт, наданих послуг, адвокатське об'єднання надає клієнту акт виконаних робіт.
Крім того, відповідно до розділу 4 договору клієнт зобов'язується сплатити адвокатському об'єднанню кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням договору та своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлений договором гонорар адвоката адвокатського об'єднання.
Згідно з актом виконаних робіт від 24.03.2022, адвокатське об'єднання в особі адвоката Алексенка С.Л. виконало наступні роботи у справі №500/486/22:
проведення попереднього аналізу справи та консультування клієнта - 0,5 год, вартість 500,00 грн,
підготовка та надіслання заяви до Головного управління ПФУ в Тернопільській області - 1 год, вартість 1000,00 грн,
підготовка позовної заяви, ксерокопіювання та завірення додатків, поданих до суду, - 3 год, вартість 3000,00 грн,
підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву - 1 год, вартість 1000,00 грн,
підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення - 0,5 год, вартість 500,00 грн (а.с.52).
В акті зазначено, що вартість вищезазначених робіт складає 6000,00 грн з розрахунку обсягу правничої допомоги в обсязі 6 год за ставкою 1000,00 грн за 1 год роботи адвоката.
Також в акті вказано, що вартість вищезазначених робіт має бути оплачена клієнтом шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання «Твій адвокат». Сплата позивачем вказаної суми не підтверджена.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 6000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.
Так, до витрат на правничу допомогу включені послуги, які надавалися адвокатом позивачу до судового оскарження та пов'язані з підготовкою звернення до Головного управління ПФУ в Тернопільській області, а тому не є витратами, пов'язаними з розглядом справи у суді. Ще одна послуга, яка включена до складу витрат, підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву, не відповідає дійсності, оскільки матеріали справи містять лише дві заяви по суті справи позов та відзив на позов, відповідь на відзив у цій справі представником позивача до суду не подавалася.
Щодо решти робіт та послуг виконаних (наданих) адвокатом, то суд зазначає, надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи. Така послуга як проведення попереднього аналізу справи та консультування клієнта охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Також суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, підготовка позовної заяви у цій справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, надмірних зусиль і затрат часу, а так само написання та подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
У цій справі судом встановлено, що позивач витрати на правничу допомогу адвокату не сплатив. Щодо можливості стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, які підлягають сплаті позивачем, але ще не оплачені, то суд зазначає таке.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приведеними нормами закріплено, що для цілей розподілу судових витрат підлягають урахуванню розмір витрат на правничу допомогу адвоката в тому рахунку і ті, що підлягають сплаті відповідною стороною.
При цьому, в аспекті вимог процесуального закону та сформованої правової позиції у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 такі витрати беруться до уваги, якщо вони є несплаченими на момент винесення судового рішення саме з об'єктивних причин. Так, у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано на те, що сторонами був погоджений порядок оплати цих витрат з моменту винесення судом рішення та отримання рахунку. Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, викладений у постанові касаційної інстанції від 18.08.2021 у справі №300/3178/20.
Звідси, такий механізм відшкодування витрат на правову допомогу, які підлягають сплаті, не може стосуватися неоплачених витрат на правову допомогу через порушення стороною договірних своїх зобов'язань по оплаті при наявності наданих адвокатом послуг.
Зі змісту умов договору про надання правової допомоги №7, укладеного 13.01.2022 між Адвокатським об'єднанням «Твій адвокат» та клієнтом Биченком А.П., слідує, що гонорар може бути сплачений клієнтом частинами до завершення судового розгляду справи у суді першої інстанції. Іншого порядку розрахунків між сторонами не визначено. Умовами договору передбачене зобов'язання клієнта своєчасно сплатити адвокатському об'єднанню кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням договору та своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлений договором гонорар адвоката адвокатського об'єднання.
В акті виконаних робіт зазначається про те, що вартість робіт має бути сплачена клієнтом шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвокатським об'єднанням «Твій адвокат» (а.с.52).
Відтак, сторони погодили можливість перерахування коштів на сплату витрат на правничу допомогу у майбутньому без зазначення конкретних строків, при цьому передбачена можливість сплати частинами коштів до завершення судового розгляду справи у суді першої інстанції. Станом на 07.04.2022 позивачем не надано суду доказів оплати послуг правничої допомоги, навіть частини.
Суд зазначає, що розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у цій справі, несплату навіть частини коштів позивачем адвокату, справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ПФУ в Тернопільській області є сума 1000,00 грн; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 243, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн (одна тисяча грн 00 коп).
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2022 року.
Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 07 квітня 2022 року.
Суддя Чепенюк О.В.