Справа № 500/58/22
06 квітня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у нарахуванні і виплаті відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.06.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 30.06.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.02.2018 у справі №607/13896/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст.51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області про грошове забезпечення від 17.05.2017 №107 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, починаючи з 01.01.2016. Нарахована на виконання зазначеного рішення суду пенсія виплачувалась періодично та частинами, та остаточно виплачена позивачу у червні 2021 року. Позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, на що отримав відмову.
Позивач вважає, що, оскільки виплата пенсії була проведена з порушенням строків її виплати, відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 04.02.2022 подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виплачувалась позивачу по 30.06.2021 у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 разом із місячним розміром пенсії. Відповідач вважає, що погашення заборгованості відбувалось без порушення відповідних строків. Водночас, факт несвоєчасного виконання рішення суду з підстав відсутності або нестачі бюджетних асигнувань не може свідчити про протиправну бездіяльність органу Пенсійного фонду. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи відповідача про те, що наведені відповідачем у відзиві на позов доводи не спростовують заявлені ним позовні вимоги. Нарахована до виплати з 01.01.2016 та та остаточно виплачена позивачу у червні 2021 року сума пенсії є фактично такою, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" підлягає до компенсації втрати частини доходів в зв'язку з порушенням термінів виплати, що мали місце з вини державного органу.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.02.2018 у справі №607/13896/17, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст.51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області про грошове забезпечення від 17.05.2017 №107 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, починаючи з 01.01.2016.
Заборгованість по виплаті перерахованої позивачу пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 остаточно була погашена у червні 2021 року, що відповідачем не заперечується.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії (а.с.16-17).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №7886-8071/Г-02/8-1900/21 від 28.12.2021 повідомило, що нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виплачувалась позивачу по 30.06.2021 у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 разом із місячним розміром пенсії. Оскільки порядок та строки виплати доплати пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2017 встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, тому підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відсутні (а.с.18-19).
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ).
Згідно з ст.1 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону № 2050-ІІІ зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Згідно зі ст.3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону № 2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159). Зокрема, пункти 1, 2 цього Порядку відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Пунктом 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні наведених положень Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Водночас наведене нормативне регулювання встановлює строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії.
За такої умови слід також зазначити, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. При цьому, відповідно до ст.6 Закону 2050-ІІІ компенсацію виплачують, в тому числі, за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Суд зауважує, що оскільки виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 була остаточно здійснена лише у червні 2021 року, пенсійним органом порушені встановлені законом строки виплати пенсії.
За вказаних обставин, у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів, тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у нарахуванні та виплаті йому цієї компенсації є протиправною.
Щодо посилань відповідача на те, що виплата коштів проводилась частинами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, то суд вважає їх безпідставними, адже це не впливає на право пенсіонера отримати компенсацію втрати частини доходів.
Невиконання ж державою взятих на себе згідно з законом зобов'язань щодо пенсійного забезпечення громадян прямо порушує вимоги ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права мирно володіти своїм майном.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що відповідачем не доведено правомірності відмови, суд приходить до висновку про необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донараховної частини пенсії на виконання рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.02.2018 у справі №607/13896/17.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 992,40 грн. згідно квитанції №7 від 04.01.2022 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.7).
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донараховної частини пенсії на виконання рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.02.2018 у справі №607/13896/17.
Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 квітня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мандзій О.П.