Справа № 500/8845/21
07 квітня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Товстенська селищна лікарня" Товстенської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про, пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області з 01 листопада 2018 року призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до спеціального стажу періоди за які КНП «Товстеньківська селищна лікарня», Товстенської селищної ради виконуючи ухвалу Заліщицького районного суду від 09.12.2020 в справі №597/638/20, сплатила страхові внески.
В обґрунтування позивних вимог позивач посилається на те, що при зверненні до відповідача із письмовою заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», йому було протиправно відмовлено в призначенні пенсії з мотивів відсутності необхідного стажу.
Ухвалою суду від 13.12.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 13.01.2022.
Н адресу суду від третьої особи 05.01.2022 надійшло пояснення, в яких зазначає, що не заперечує щодо задоволення позову та зазначали, що Комунальне некомерційне підприємство Товстенська селищна лікарня Товстенської селищної ради добровільно сплачує до Пенсійного фонду України збір на обов'язкове державне страхування із заробітної плати ОСОБА_1 за 6 робочих днів у місяць, що підтверджується випискою від 23.06.2021.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов 12.01.2022 відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в їх задоволенні
Також, представником відповідача заявлено у відзиві клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 07.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Щодо заперечення позовних вимог, відповідач зазначає, що одним із документів, який використовується для нарахування пенсії та обчислення страхового стажу є Довідка «ОК-5», яка містить в повному обсязі інформацію щодо застрахованої особи накопичену в Реєстрі застрахованих осіб (далі Реєстр). Як зазначено позивачем у запиті страхувальник КНП «Товстеньківська селищна лікарня», виконуючи ухвалу Заліщицького районного суду в справі N8597/638/20, сплатила страхові внески за відсутні періоди, але до реєстру (і в довідку ОК5) відомості не потрапили у зв'язку з неподанням страхувальником звітності за відсутні періоди. У зв'язку з цим страхувальнику необхідно подати звіти до пенсійного фонду України відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 N825-2 зареєстрованої в міністерстві юстиції України 18 грудня №2141/24673.
Враховуючи викладене, станом на 11.10.2017 у позивача відсутні правові підстави для призначення пенсії за вислугою років.
Ухвалою суду від 13.01.2022 відкладено розгляд справи на 21.02.2022.
Представник позивача подав до суду письмові пояснення від 21.02.2022, в яких зазначає, що страхувальник КНП "Товстеньківська селищна лікарня", виконуючи ухвалу Заліщицького районного суду в справі №597/638/20 сплатила страхові внески за відсутні періоди а також визнає той факт, що ОСОБА_1 з 20.12.1993 по 27.12.2017 працював на посаді зубного техніка, отримував заробітну плату, щорічні відпустки, проходив курси підвищення кваліфікації та перебував у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Протокольною ухвалою суду від 21.02.2022 розгляд справи відкладено на 04.03.2022.
Ухвалою суду від 21.02.2022 витребувано у відповідача для огляду в судовому засіданні матеріали пенсійної справи позивача та зобов'язав відповідача надати інформацію з приводу того, який територіальний орган Пенсійного фонду України прийняв рішення №192650004245 від 22.07.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04.03.2022 відкладено розгляд справи на 06.04.2022 та зобов'язано повторно відповідача виконати вимоги ухвали суду від 21.02.2022.
Від представника позивача 06.04.2022 та 07.04.2022 подано до суду додаткові матеріали до справи.
В судове засідання 06.04.2022 сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії від 04.06.2018.
Листом Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 01.11.2018 №Б-12 позивачу повідомлено про те, що його стаж роботи не достатній для призначення пенсії за вислугу років.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року №857/2879/19 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Відповідно до постанови Восьмого апеляційний адміністративний суду від 16 травня 2019 року у справі №857/2879/19 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у даній справі залишено без змін.
Оскільки, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі №857/2879/19 визначений страховий стаж не є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах для працівників охорони здоров'я, то ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від "09" грудня 2020 року у справі №597/638/20 затверджено мирову угоду на наступних умовах:
Комунальне некомерційне підприємство Товстенська селищна лікарня Товстенської селищної ради добровільно сплачує до Пенсійного фонду України збір на обов'язкове державне пенсійне страхування із заробітної плати ОСОБА_1 , за 6 робочих днів у місяць, за періоди: в окремих місяцях 2004-2009 років, а саме: липень 2004 року; січень, грудень 2005 року; січень, червень, серпень 2006 року; вересень, жовтень 2007 року; січень, вересень 2008 року; січень, травень, вересень 2009 року; в окремих місяцях за 2010-2016 року, а саме: січень, травень, вересень, грудень 2010 року; січень, травень,червень, листопад, грудень 2011 року; січень; травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2012 року; січень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень 2013 року; січень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2014 року; січень, лютий, березень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року;січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2016 року; з січня 2017 року по грудень 2017 року включно.
На виконання даної ухвали Комунальне некомерційне підприємство Товстенська селищна лікарня Товстенської селищної ради здійснило всі проплати до Пенсійного фонду України по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування із заробітної плати, що підтверджується випискою Комунального некомерційного підприємства Товстенська селищна лікарня Товстенської селищної ради від 23.06.2021.
Позивач, 15.07.2021 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.
Відповідач, розглянувши дану заяву, 22.07.2021 прийняв рішення №192650004245, яким відмовив в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу. Зокрема зазначає, що до спеціального стажу заявнику для визначення права на призначення пенсії за вислугу років зараховано наступні періоди: з 12.09.1988 по 26.08.1991, з 20.12.1993 по 10.10.2017, становить 19 років 6 місяців 3 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я.
Листом Головного управління від 10.08.2021 №1900-0215-8/23562 ОСОБА_1 повідомлено про прийняте рішення за результатами розгляду заяви від 15.07.2021 щодо призначення пенсії за вислугу років.
Одночасно повідомляємо, що одним із документів, який використовується для нарахування пенсії та обчислення страхового стажу є Довідка «ОК-5», яка містить в повному обсязі інформацію щодо застрахованої особи накопичену в Реєстрі застрахованих осіб (далі Реєстр). Як зазначено Вами у запиті страхувальник КНП «Товстеньківська селищна лікарня», виконуючи ухвалу Заліщицького районного суду в справі N8597/638/20, сплатила страхові внески за відсутні періоди, але до реєстру (і в довідку ОК5) відомості не потрапили у зв'язку з неподанням страхувальником звітності за відсутні періоди. У зв'язку з цим страхувальнику необхідно подати звіти до пенсійного фонду України відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 N825-2 зареєстрованої в міністерстві юстиції України 18 грудня №2141/24673.
Позивач, не погоджуючись із такою відмовою відповідача, звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон №1058 -ІV) , іншими законами і нормативно-правовими актами.
За ст. 1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями ст. 7 Закону №1788-XII встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (ст. 51 Закону №1788-XII).
За змістом ст. 52 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
За п. 21 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
На переконання відповідача застосуванню підлягають п. 2-1, абзаців п. 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058, в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 на день набрання чинності 11.10.2017 та постанова №909 в редакції від 14.08.2015.
Відповідно до п. 2-1, абзаців п. 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058, в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017, особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст.ст. 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацами 1, 2 п. 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058, в редакції Закону № 2148, встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
З постанови №909 в редакції від 14.08.2015 вбачається, що станом 11.10.2017 трудовий стаж працівника освіти, що дає право для призначення пенсії за вислугу років повинен складати з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
Таку позицію відповідача суд вважає помилковою і безпідставною виходячи з наступного.
Пункт «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до внесення змін Законом України №213-VIII від 02.03.2015 був викладений в наступній редакції: «право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку».
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років (далі - Постанова №909).
В редакції від 28.12.2012 вказаною постановою було передбачено, що пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і соціального захисту призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.
В подальшому змінами, внесеними № 213-VIII від 02.03.2015 до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» підвищено спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктом «е» статті 55 Закону 1788-XII, а Законом України № 911-VIII від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме 55 років - для працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015) встановлено, що: право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
- з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення:
- які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року.
Постанова №909 в редакції від 22.12.2015 була викладена наступним чином: «пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і соціального захисту призначаються після досягнення 55 років за наявності спеціального стажу роботи станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років і після цієї дати: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців».
Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12. 2015 року № 911-VIII.
Конституційний Суд України у своєму рішенні вказав, зокрема, що положення статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 911-VI у частині встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у пункті «е» статті 55 Закону № 1788-XII, слід визнати такими, що нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України. Також, зазначив, що положення статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII щодо підвищення на п'ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п'ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.
Таким чином, з 04.06.2019 відновила дію редакція статті 55 Закону № 1788-XII, яка була чинною до 01.04.2015 (у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII від 02.03.2015).
Отже, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 2-р/2019 від 04.06.2019, відновлено право позивача на призначення пенсії за вислугою років як працівнику освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній .
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п. 20 Порядку).
Згідно з розділом 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909, право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) наступних закладів охорони здоров'я: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепід служби, Держпраці, Держпродспожив служби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. Відповідно до приміток 2 і 3 до названого Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від відомчої належності закладів і установ; робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, умовою для зарахування спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періодів роботи працівників охорони здоров'я є наявність факту роботи у ці періоди на відповідних посадах та у закладах, віднесених до Переліку. Ця умова не залежить від обсягу робочого навантаження та від розміру заробітної плати. При цьому, допускається підсумування стажу роботи за періоди роботи в закладах та установах як освіти, так і охорони здоров'я та соціального захисту.
Як випливає із матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні пенсії стало недостатньо спеціального страхового стажу позивача.
Щодо періоду роботи в комунальному некомерційному підприємстві "Товстенська селищна лікарня" Товстенської селищної ради", суд зазначає наступне.
Позивач, з 20.12.1993 по 27.12.2017 працював Товстенській районній комунальній лікарні зубним техніком, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 .
Наказами №198 від 20.12.1993 та №172 від 21.12.2017 Товстенської райлікарні №2 підтверджена робота позивача на посаді зубного техніка.
У довідці №26 від 04.09.2018 Товстенської районної комунальної лікарні зазначено, що позивач працював в даній лікарні на госпрозрахунковій формі оплати.
Оскільки, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі №857/2879/19 визначений страховий стаж не є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах для працівників охорони здоров'я, то ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від "09" грудня 2020 року у справі №597/638/20 затверджено мирову угоду на наступних умовах: Комунальне некомерційне підприємство Товстенська селищна лікарня Товстенської селищної ради добровільно сплачує до Пенсійного фонду України збір на обов'язкове державне пенсійне страхування із заробітної плати ОСОБА_1 , за 6 робочих днів у місяць, за періоди: в окремих місяцях 2004-2009 років, а саме: липень 2004 року; січень, грудень 2005 року; січень, червень, серпень 2006 року; вересень, жовтень 2007 року; січень, вересень 2008 року; січень, травень, вересень 2009 року; в окремих місяцях за 2010-2016 року, а саме: січень, травень, вересень, грудень 2010 року; січень, травень,червень, листопад, грудень 2011 року; січень; травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2012 року; січень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень 2013 року; січень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2014 року; січень, лютий, березень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року; січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2016 року; з січня 2017 року по грудень 2017 року включно.
На виконання даної ухвали Комунальне некомерційне підприємство Товстенська селищна лікарня Товстенської селищної ради здійснило всі проплати до Пенсійного фонду України по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування із заробітної плати, що підтверджується випискою Комунального некомерційного підприємства Товстенська селищна лікарня Товстенської селищної ради від 23.06.2021.
Зокрема, відповідачем у листі від 31.08.2021 випливає, що підставою для відмови у призначенні пенсії стало те, що одним із документів, який використовується для нарахування пенсії та обчислення страхового стажу є довідка «ОК-5», яка містить в повному обсязі інформацію щодо застрахованої особи накопичену в Реєстрі застрахованих осіб.
Та зазначено, що виконуючи ухвалу Заліщицького районного суду в справі N8597/638/20, сплатила страхові внески за відсутні періоди, але до реєстру (і в довідку ОК5) відомості не потрапили у зв'язку з неподанням страхувальником звітності за відсутні періоди. У зв'язку з цим страхувальнику необхідно подати звіти до пенсійного фонду України відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 N825-2 зареєстрованої в міністерстві юстиції України 18 грудня « 2141/24673.
Проте, суд із такою позицією не погоджується, виходячи із наступного.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-ІУ страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-ІУ, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-ІУ платниками страхових внесків До солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-ІУ обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-ІУ, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися та сплачувались страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Зокрема, у Постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №242/5696/16-а зазначено, що «Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.".
Враховуючи зазначене, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що відсутність даних саме щодо спеціального стажу роботи позивача в індивідуальних відомостях про застраховану особу не заслуговує на увагу у цих правовідносинах.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи період роботи в Комунальному некомерційному підприємстві "Товстенська селищна лікарня" Товстенської селищної ради , за який Комунальне некомерційне підприємство "Товстенська селищна лікарня" Товстенської селищної ради сплатила до Пенсійного фонду України збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких періодах: липень 2004 року; січень, грудень 2005 року; січень, червень, серпень 2006 року; вересень, жовтень 2007 року; січень, вересень 2008 року; січень, травень, вересень 2009 року; в окремих місяцях за 2010-2016 року, а саме: січень, травень, вересень, грудень 2010 року; січень, травень,червень, листопад, грудень 2011 року; січень; травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2012 року; січень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень 2013 року; січень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2014 року; січень, лютий, березень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року; січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2016 року; з січня 2017 року по грудень 2017 року включно.
Щодо навчання позивача в Чортківському медичному училищі, суд зазначає наступне.
Як випливає із матеріалів справи, а саме із Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019, в якій зазначено, що відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 № п/с 424 судом встановлено, що пенсійним органом не враховано навчання ОСОБА_1 у період з 1982 року по 1986 рік в Чортківському медичному училищі (по спеціальності фельдшер).
При цьому, відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховуються до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в стаж роботи зараховується також: д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Таким чином, період навчання в Чортківському медичному училищі підлягає включенню в спеціальний стаж для пенсії за вислугу років, оскільки із наданої копії диплома НОМЕР_2 , позивач з 1982 по 1986 навчався в Чортківському медичному училищі та згідно копії трудової книжки позивач з 01.04.1986 прийнятий на посаду медреєстратора Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.Зозулинської лікарняної лабораторії.
З огляду на вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано не зараховано до спеціального трудового стажу період навчання з 1982 по 1986 в Чортківському медичному училищі.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи зазначений період навчання.
Враховуючи, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 15.07.2021, тобто після прийняття рішення Конституційного суду України від 04.06.2019, а відтак відповідач повинен був застосовувати положення п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону № 1788 в первісній редакції, яка визначає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Таким чином, у даному випадку на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років необхідний спеціальний стаж, визначений пунктом "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ, станом на 11.10.2017 становив (в межах від 25 до 30 років). Тобто, даний спеціальний стаж є цілком достатнім для призначення позивачу пенсії за вислугу років, оскільки перевищує необхідний мінімум у 25 років.
Щодо постанови №909 в частині встановлення нею станом на 11.10.2017 необхідного стажу, пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і соціального захисту призначаються за наявності спеціального стажу роботи станом на 1 квітня 2015 р. не менше 25 років і після цієї дати: з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців. Оскільки зміни, які встановлювали ці умови для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" були визнані неконституційними та втратили чинність з 04.06.2019 року і Закон України "Про пенсійне забезпечення" має вищу юридичну силу порівняно з постановою N909, то остання має застосовуватися в редакції, яка не суперечить цьому Закону.
Отже, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач мав необхідних стаж для призначення пенсії відповідно до пункту ''е'' статті 55 Закону України ''Про пенсійне забезпечення''.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити та здійснити виплату пенсії за вислугу років з 01.11.2018, то суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто досягнув віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відтак, на момент звернення позивача до відповідача - 15.07.2021 у позивача було більше 25 повних років стажу, що є достатнім стажем для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення від 22.07.2021 №19260004245 не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправним, а тому суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та визнати протиправним та скасувати таке рішення відповідача, а також, зобов'язати відповідача призначити, нарахувати і виплатити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Щодо дати призначення пенсії судом враховано, що відповідно до ч.1 ст. 44 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Також, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" ч.2(1) прикінцевих положень, особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, враховуючи, що позивач звернувся до відповідача 15.07.2021 про призначення пенсії за вислугу років, то суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача призначити пенсію за вислугу років з 15.07.2021, а не з 01.11.2018 як про це просить позивач, а тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи сплату позивачем при поданні позовної заяви судового збору в сумі 908,00 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав щодо присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 22.07.2021 №192650004245 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, період:
- навчання в Чортківському медичному училищі з 1982 року по 1986 рік;
- роботи в Комунальному некомерційному підприємстві "Товстенська селищна лікарня" Товстенської селищної ради, за який Комунальне некомерційне підприємство "Товстенська селищна лікарня" Товстенської селищної ради сплатила до Пенсійного фонду України збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких періодах: липень 2004 року; січень, грудень 2005 року; січень, червень, серпень 2006 року; вересень, жовтень 2007 року; січень, вересень 2008 року; січень, травень, вересень 2009 року; в окремих місяцях за 2010-2016 року, а саме: січень, травень, вересень, грудень 2010 року; січень, травень, червень, листопад, грудень 2011 року; січень; травень, червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2012 року; січень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень 2013 року; січень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2014 року; січень, лютий, березень, липень, серпень, вересень, жовтень 2015 року; січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2016 року; з січня 2017 року по грудень 2017 року включно.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику охорони здоров'я з 15.07.2021.
5. В задоволені решта позовних вимог, відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 квітня 2022 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
третя особа:
- Комунальне некомерційне підприємство "Товстенська селищна лікарня" Товстенської селищної ради (місцезнаходження/місце проживання: вул. Робітнича, 1,смт.Товсте,Чортківський район, Тернопільська область,48630 код ЄДРПОУ/РНОКПП 02000665) .
Головуючий суддя Осташ А.В.