Справа № 127/31214/21
2-з/680/4/22
"07" квітня 2022 р. смт Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову,
встановив:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «Б2Б Jewelry» про розірвання договорів купівлі-продажу, стягнення коштів, відшкодування збитків та компенсації за завдану моральну шкоду.
06 квітня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій остання просила накласти арешт на:
- легкові автомобілі: LEXUS ES 350, 2014 року випуску, DAEWOO FSO LANOS TF69Y, 2008 року випуску;
- нежитлове приміщення загальною площею 160,2 кв.м., що складається з торгового залу площею 21,4 кв.м, коридору площею 4,6 кв.м., виробничого площею 15,7 кв.м, щитової площею 0,9 кв.м., виробничого площею 45,4 кв.м., складу площею 6,7 кв.м., туалету площею 3,5 кв.м., санвузла площею 7,5 кв.м., виробничого площею 41,2 кв.м., кабінету площею 12,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВП 35884580, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1672053505106 в межах суми пред'явлених позовних вимог, що зареєстровані на ім'я ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
- заборонити Територіальним сервісним центрам МВС України вчинення реєстраційних дій щодо зняття чи/або постановки на реєстраційний облік автомобілів LEXUS ES 350, дата реєстрації - 09 квітня 2014 року, DAEWOO FSO LANOS TF69Y, дата реєстрації - 19 квітня 2008 року до вирішення справи у суді.
Заява обґрунтована тим, що 17 жовтня 2019 року, 19 лютого 2020 року та 23 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 придбав в ювелірному салоні «Б2Б Jewelry» за адресою: АДРЕСА_2 , так звані подарункові сертифікати на суму, еквівалентну 9266 доларів США. На даний час вказаний ювелірний салон у м. Вінниця, як і всі магазини мережі «Б2Б Jewelry» припинили свою роботу з продажів, в тому числі й ювелірних виробів. З придбанням сертифікатів позивач отримав право на придбання товарів із срібла на зазначену вартість подарункового сертифікату. Подарунковий сертифікат не підлягає грошовому поверненню і не відновлюється у випадку його втрати. ОСОБА_3 є керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Б2Б Jewelry». 22 жовтня 2021 року позивач направив претензію з метою досудового врегулювання спору щодо розірвання договорів купівлі-продажу та повернення коштів у сумі 219 976 грн, яка залишилась без реагування.
Таким чином позивач просив стягнути із відповідача ОСОБА_3 на його користь: вартість придбаних сертифікатів у розмірі 124 418,45 грн, бонуси за даними сертифікатами в розмірі 345 202 грн, бонуси за придбання срібних виробів в розмірі 39 064, 58 грн, пеню за затримку виплати бонусів по сертифікатах у розмірі 2 825 456,40 грн, пеню за затримку виплати бонусів по придбанню срібних виробів у розмірі 169 931,30 грн, компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 100 000 грн, а всього 3 604 072,73 грн.
Враховуючи, що ОСОБА_3 не виконав грошового зобов'язання, уникає будь-якого спілкування, є необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.
Згідно з частиною другою статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Принцип диспозитивності поширюється не лише при розгляді цивільних справ по суті, а при розгляді заяв про забезпечення позову. Тому саме на заявника покладений обов'язок належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування існування необхідності у вчиненні дій, про які просить заявник, для виконання судового рішення.
В порушення положень статей 12, 81 ЦПК України, заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення. Докази того, що існує реальна загроза невиконання рішення суду та наявності намірів відповідача чинити перешкоди у виконанні рішення суду до заяви про забезпечення позову не додано.
Суд звертає увагу на те, що доказів відчуження будь-якого майна ОСОБА_3 суду не надано. Також у заяві про забезпечення позову не зазначені достатні підстав вважати, що ОСОБА_3 має намір продажу, дарування або відчуження в інший спосіб належного йому майна.
Разом з тим, заявником не надано суду достовірних доказів належності нерухомого майна відповідачу ОСОБА_3 .
Так, на підтвердження наявності у власності відповідача ОСОБА_3 нерухомого майна суду надана інформація з Державного реєстру речових прав від 08 листопада 2021 року щодо нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , яка містить, у тому числі, інформацію про об'єкт нерухомого майна, згідно якої іпотекодавцем зазначеного вище нерухомого майна є ОСОБА_4 , іпотекодержателем - ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 є боржником. Водночас пошук проведений за частковим співпадінням, без зазначення РНОКПП особи.
Отже дані інформаційної довідки не підтверджують ту обставину, що ОСОБА_3 є власником вказаного вище нежитлового приміщення.
Що стосується арешту транспортних засобів - LEXUS ES 350 та DAEWOO FSO LANOS TF69Y, то ні заява, ні довідка Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області від 20 листопада 2021 року, не містять ідентифікуючих даних автомобілів, зокрема державних реєстраційних номерів транспортних засобів.
З врахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.149-154, 259, 260 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволені заяви ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А. О. Олійник