07 квітня 2022 року Справа № 480/13811/21
м. Суми
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Управління праці та соціального захисту населення Лебединської міської ради,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Стислий виклад позиції сторін. Заяви учасників та процесуальні дії у справі.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком;
2. зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату зазначеної допомоги до 5 травня за 2021 рік, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Крім того, позивач просить суд стягнути, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи. Позивачу була нарахована та виплачена у 2021 році разова грошова допомога у розмірі, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України. Однак відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі не меншому, ніж передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вказаними діями відповідач порушив права позивача.
Судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, про що 22.12.2021 було постановлено відповідну ухвалу.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти доводів позивача заперечував, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заперечення обгрунтовано тим, що у 2021 році розмір грошової допомоги визначений постановою уряду у фіксованому розмірі і така виплата у розмірі 3906 грн була проведена позивачу в межах бюджетних асигнувань державного бюджету передбачених на вказану виплату. Правові підстави для перерахування відповідачем позивачу інших сум відсутні.
Обставини, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин.
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Крім того, позивачем до матеріалів справи надано копію паспорта громадянина України.
Позивачу відповідачем була нарахована та виплачена разова грошова допомога в 2021 році у розмірі 3906 грн. Зазначена обставина визнається сторонами, а тому, відповідно до ст. 78 КАС України, є такою, що встановлена судом.
Позивач стверджує, що відповідач мав виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, на виконання вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тому позивач звернувся до суду з даним позовом, про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання донарахувати і виплатити позивачу різницю між фактично виплаченою сумою та сумою, яка підлягає виплаті, відповідно до норм вказаного вище закону.
Висновки суду. Мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків.
Таким чином, основним питанням по даній справі є питання про те, правомірно чи ні відповідачем була нарахована та виплачена позивачу разова грошова допомога до 5 травня, у розмірі, який встановлений постановою уряду.
Надаючи відповідь на вказане питання, суд зазначає, що виплата у зазначеному розмірі була здійснена неправомірно. Суд дійшов вказаного висновку, виходячи з наступного.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
01.01.1999 набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26.
Відповідно до вказаного вище пункту норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до Постанови № 325 разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі 3906 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію ст. 13 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції Закону №367-ХІV), згідно з якою щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Постанова № 325.
Виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2021 році слід застосовувати не постанову уряду, а вказаний закон, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено з 1 січня 2021 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1769 гривень.
Тобто розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, до яких відноситься позивач, становить 14152 грн, однак позивачу було виплачено 3906 грн.
Відтак, відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII, отже така бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання стосовно судових витрат.
Щодо судового збору.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Згідно з ст. 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 2000 грн витрат на правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано копії: договору про надання професійної правничої допомоги від 01.12.2021 № 97/21/СОАС; акту приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.12.2021; квитанції до прибуткового касового ордера № 97/21 на суму 2000 грн.
Суд звертає увагу, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Враховуючи той факт, що відповідач не заявляв заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, позовні вимоги задоволені повністю, то суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 268-272, 287 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лебединської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Лебединської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лебединської міської ради (вул. Леоніда Батютенка, 55, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 22977534) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лебединської міської ради (вул. Леоніда Батютенка, 55, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 22977534) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Видати, після набрання рішенням законної сили, виконавчий лист.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 4 резолютивної чатини рішення.
Рішення складено та підписано суддею 07.04.2022.
Суддя А.І. Сидорук