Справа 524/10163/21
Провадження № 2-а/524/7/22
18 лютого 2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Пікульської Катерини Володимирівни до Інспектора ВБДР БПП в м.Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП Білоконя Едуарда Олексійовича, Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №552007 від 13.10.2021 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, ухвалив таке рішення.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 13.10.2021 була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №552007, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП за те, що він будучи посадовою особою відповідальною за організацію дорожнього руху та експлуатаційне утримання засобів регулювання дорожнього руху на території АГНКС 2 м. Кременчук ДП «Укравтогаз», порушив правила, норми та стандарти, а саме відсутні дорожні знаки на в'їздах та виїздах до АГНКС. З постановою він не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню. Просив врахувати, що із змісту оскаржуваної постанови не зрозуміло, які саме його дії містять ознаки інкримінованого адміністративного правопорушення. Звертав увагу на те, що він не є посадовою особою до повноважень якої належить утримання території. Вказав, що він не був ознайомлений із жодним додатком до оскаржуваної постанови.
Відповідачі в своїх відзивах на позов зазначили, що проти задоволення позову вони заперечують. Вважають, що постанова є правомірною, процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення не була порушена. Просили врахувати, що в оскаржуваній постанові допущено описку при зазначенні КП КПС ШРБУ, як відповідальної особи за утримання дороги. Вказали, що на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не заперечував обставин щодо належності до його повноважень утримання території.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
13.10.2021 інспектором ВБДР БПП в м.Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП Білоконем Едуардом Олексійовичем, була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №552007, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 13.10.2021 о 09:28 в м.Кременчуці по вул. Київська, 66В ОСОБА_1 будучи посадовою особою відповідальною за організацію дорожнього руху та експлуатаційне утримання засобів регулювання дорожнього руху на території АГНКС 2 м. Кременчук ДП «Укравтогаз», порушив правила, норми та стандарти, а саме відсутні дорожні знаки на в'їздах та виїздах до АГНКС, чим порушив ч.3 ст. 12 та ст. 27 ЗУ «Про дорожній рух», п. 4.1.1 ДСТУ 3587-97.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ч.3 ст. 12 та ст. 27 ЗУ «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності. Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-комунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і нормативів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення. Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті. Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються. У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Національної поліції, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод. При виникненні місць концентрації дорожньо-транспортних пригод усі заходи щодо ліквідації їх причин та умов виконуються позачергово.
В п.4.1.1 ДСТУ 3587-97 визначено, що автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів повинні бути обладнані дорожніми знаками згідно з ДСТУ 2586 та ДСТУ 3308, що установлюються відповідно до проектів організації дорожнього руху, узгоджені і затверджені в установленому порядку.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно із ч. 1, 7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад правопорушення, визначеного ч.1 ст. 140 КУпАП передбачає, з-поміж іншого, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд. Суб'єктивна сторона правопорушення, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб'єктами правопорушення, можуть бути лише посадові особи, до компетенції належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Так, з досліджених судом доказів вбачається, що територія АГНКС 2 м. Кременчук ДП «Укравтогаз» не була обладнана, передбаченими дорожніми знаками на в'їздах та виїздах, що свідчить про порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
В даній справі спір між сторонами виник з приводу того, чи є позивач суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП.
Судом було досліджено посадову інструкцію начальника автомобільної газонаповнювальної компресорної станції з продажів ДП «Укравтогаз» з якої вбачається, що до повноважень позивача забезпечення належного утримання території АГНКС 2 м. Кременчук ДП «Укравтогаз» не належить.
У зв'язку із наведеним, суд вважає, що позивач не є належною особою, яка має відповідати за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні території АГНКС 2 м. Кременчук ДП «Укравтогаз».
За таких обставин суд вважає за можливе оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Оскільки судом було задоволено позов, з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 454 грн, які складаються із судового збору.
Враховуючи те, що внесена позивачем сума судового збору є більшою, ніж встановлено законодавством, суд вважає за можливе повернути позивачу суму переплаченого судового збору в розмірі 454 грн.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 в особі представника Пікульської Катерини Володимирівни до Інспектора ВБДР БПП в м.Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП Білоконя Едуарда Олексійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №552007, винесену 13.10.2021 інспектором ВБДР БПП в м.Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП Білоконем Едуардом Олексійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646, місце розташування: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3 на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витраті в сумі 454 грн.
Повернути ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 суму переплаченого судового збору в розмірі 454 грн, який внесено відповідно до квитанції 0.0.2314817972.1 від 23.10.2021, оригінал якої зберігається в матеріалах справи 524/10163/21
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ