Справа 524/11251/21
Провадження № 2-а/524/25/22
25 лютого 2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області, інспектора Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Гордієнко Миколи Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5046875 від 19.11.2021 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, ухвалив таке рішення.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 19.11.2021 була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5046875, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, за те що він керував транспортним засобом в якого було додатково встановлені дві протитуманні фари з порушенням ДСТУ 3649:2010 та п.31.4.3.а, а саме були на відстані 650 мм від крайнього габариту по ширині при дозволеній не більше 400 мм. З постановою він не погоджується та вважає, що її необхідно скасувати, оскільки інспектор не надав жодних доказів порушення. Просив врахувати, що оскаржувана постанова не містить інформації про технічний засіб, яким було зафіксовано адміністративне правопорушення. На місці зупинки транспортного засобу йому не були роз'яснені права та обов'язки, не надано можливість скористатись правовою допомогою. Вважає. що розгляд справи про адміністративне правопорушення не відбувався, а інспектор обмежився лише формальним складанням постанови.
В судовому засіданні 16.02.2022 позивач підтримав позов та просив його задовольнити. Зазначив, що він не є власником транспортного засобу та відповідальною особою за встановлення додаткових світлових приладів. Вказав, що на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення він зателефонував адвокату, який надав йому роз'яснення, що він може вимкнути фари та продовжити рух.
Батальйон патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області в своєму відзиві зазначив, що ПДР України містять вичерпний перелік додаткових світлових приладів, які можуть бути встановлені на транспортний засіб. Протитуманні фари повинні розміщуватись на висоті не менше 250 мм від поверхні дороги, але не вище фар ближнього світла, симетрично до повздовжньої осі транспортного засобу і не далі 400 мм від зовнішнього габариту за шириною. Вважає, що відеозапис з нагрудної камери інспектора підтверджує те, що транспортний засіб під керуванням позивача був обладнаний протитуманними фарами із порушенням вимог законодавства. Просив врахувати відсутність обов'язку внесення відомостей про технічний засіб фіксації до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Вказав, що в п7 оскаржуваної постанови міститься запис бк 50, а тому вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що інспектор не має права посилатись в майбутньому на відеозапис, здійснений нагрудною камерою. Просив врахувати, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення не була порушена.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
19.11.2021 інспектором Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Гордієнком Миколою Олександровичем, була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5046875, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
В постанові зазначено, що 19.11.2021 о 08:50 водій керував транспортним засобом в якого було додатково встановлені дві протитуманні фари з порушенням ДСТУ 3649:2010 та п.31.4.3.а ПДР України, а саме були на відстані 650 мм від крайнього габариту по ширині при дозволеній не більше 400 мм.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 31.4.3 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі - ПДР України) Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Протитуманні фари повинні розміщуватися на висоті не менше 250 мм від поверхні дороги (але не вище фар ближнього світла) симетрично до поздовжньої осі транспортного засобу і не далі 400 мм від зовнішнього габариту за шириною.
В п. 6.1.1. ДСТУ 3649-2010 «КОЛІСНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» визначено, що не дозволено змінювати розташування ПЗС, їх демонтувати, встановлювати додаткові ПЗС, а також змінювати режим роботи ПЗС, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання КТЗ.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно із ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд відзначає, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Суд враховує те, що оскаржувана постанова містить відомості про технічний засіб, яким було зафіксовано процедуру розгляду справи, а саме на нагрудну камеру інспектора.
З досліджуваного судом диску із відеозаписами вбачається, що під час зупинки транспортного засобу позивачем за участю інспектора було проведено заміри розташування протитуманних фар та встановлено, що додаткові протитуманні фари розміщені із порушенням вимог п. 31.4.3 ПДР України.
У зв'язку із чим, суд погоджується із доводами відповідача про те, що факт порушення позивачем ПДР України знайшов своє підтвердження.
Суд відзначає, що відповідальність, передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП покладається не на власників транспортних засобів, а саме на водія. Тому суд вважає необґрунтованими доводи позивача в цій частині.
Крім того, суд враховує, що доводи позивача про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, оскільки позивач скористався своїм правом на правничу допомогу, що підтверджується відеозаписом.
Оскільки факт порушення позивачем ПДР України не був спростований, а факт порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, навпаки, свого підтвердження не знайшов, суд вважає, що інспектором було прийнято правомірне рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
У зв'язку із викладеним, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області, інспектора Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області Гордієнко Миколи Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ