ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.04.2022Справа № 910/20656/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Попова Вячеслава Євгеновича
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»
про стягнення 13.424,86 грн
Без виклику представники сторін
14.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Попова Вячеслава Євгеновича до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення 13.424,86 грн, з яких 8.013,86 інфляційних втрат та 5.411,00 грн 3% річних.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду міста Києва № 910/18387/20 від 24.05.2021 задоволено позовні вимоги ФОП Попова В.Є. та стягнуто з ПрАТ "АСК "Омега" 399.000,00 грн страхового відшкодування, а рішенням Господарського суду міста Києва № 910/10263/21 від 06.12.2021 стягнуто з ПрАТ "АСК "Омега" на користь ФОП Попова В.Є. 7.381,50 грн пені, 28.296,80 грн інфляційних втрат та 11.544,00 грн 3% річних нарахованих за період з 01.07.2020 по 18.06.2021 у зв'язку з простроченням оплати суми боргу за рішенням суду № 910/18387/20 від 24.05.2021. У зв'язку з тим, що фактичне виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/18387/20 від 24.05.2021 було здійснено 01.12.2021, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження № 67683263 від 01.12.2021, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 13.424,86 грн, з яких 8.013,86 грн інфляційних втрат та 5.411,00 грн 3% річних нарахованих за період з 19.06.2021 по 29.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/20656/21 від 20.12.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
21.12.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/20656/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.12.2021 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, літ А (номер відправлення 0105491704710), яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач ухвалу суду від 23.12.2021, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 06.01.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105491704710.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 23.12.2021 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дане рішення постановлено з перевищенням встановленого наведеною нормою строку, у зв'язку із запровадженням Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану з 24.02.2022.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.06.2019 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерною страховою компанією «Омега» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 009-07-121-10, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані зокрема з володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням транспортним засобом «Honda Accord» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
24.02.2020 у період з 00:00 год. по 10:50 год. настав страховий випадок, а саме невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 7-Б біля 2 під'їзду, незаконно заволоділа автомобілем «Honda Accord» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відомості за фактом незаконного володіння вказаного автомобіля було внесено до ЄРДР за № 12020100050001410, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
12.05.2020 між ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем Поповим Вячеславом Євгеновичем укладено договір № 12/05/2020 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого ОСОБА_1 відступає (передає), а новий кредитор отримує право вимоги стягнення страхового відшкодування за договором страхування № 009-07-121-10 від 25.06.2019 по страховому випадку, що мав місце 24.02.2020.
Фізична особа - підприємець Попов Вячеслав Євгенович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерною страховою компанією «Омега» 399.000,00 грн страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 009-07-121-10 від 25.06.2019.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/18387/20 від 24.05.2021 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Попова Вячеслава Євгеновича задоволено повністю та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерною страховою компанією «Омега» 399.000,00 грн страхового відшкодування.
В подальшому Фізична особа - підприємець Попов Вячеслав Євгенович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерною страховою компанією «Омега» 48.699,87 грн пені, 28.296,80 грн інфляційних втрат та 11.544,00 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.07.2020 по 18.06.2021 за прострочення оплати суми заборгованості, яку стягнуто згідно рішення Господарського суду міста Києва № 910/18387/20 від 24.05.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/10263/21 від 06.12.2021 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Попова Вячеслава Євгеновича задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерною страховою компанією «Омега» 7.381,50 грн пені, 28.296,80 грн інфляційних втрат та 11.544,00 грн 3% річних.
Спір виник внаслідок того, що позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем за період з 19.06.2021 по 29.11.2021 нараховані інфляційні втрати в розмірі 8.013,86 грн та 3% річних в розмірі 5.411,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до статті 514 Господарського процесуального кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом.
Внаслідок неналежного виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 009-07-121-10 від 25.06.2019 Фізична особа - підприємець Попов Вячеслав Євгенович (новий кредитор) звертався до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерною страховою компанією «Омега» 399.000,00 грн страхового відшкодування.
Даний спір розглядався Господарським судом міста Києва у межах справи № 910/18387/20 та рішенням від 24.05.2021 у якій позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерною страховою компанією «Омега» 399.000,00 грн страхового відшкодування.
У даному випадку господарський суд виходить з того, що принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Отже, оскільки на момент розгляду даної справи набрало законної сили судове рішення у справі № 910/18387/20 від 24.05.2021, обставини, які були встановлені під час розгляду справи № 910/18387/20 не підлягають доказуванню в межах даної справи.
В подальшому у зв'язку з тим, що рішення у справі № 910/18387/20 від 24.05.2021 не було виконане, Фізична особа - підприємець Попов Вячеслав Євгенович звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерною страховою компанією «Омега» про стягнення нарахованих за період з 01.07.2021 по 18.06.2021 пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі № 910/10263/21, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерною страховою компанією «Омега» 7.381,50 грн пені, 28.296,80 грн інфляційних втрат та 11.544,00 грн 3% річних.
01.12.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 67683263 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/18387/20 від 25.11.2021 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерною страховою компанією «Омега» на користь Фізичної особи - підприємця Попова Вячеслава Євгеновича 399.000,00 грн страхового відшкодування, у зв'язку із здійсненням боржником фактичного виконання рішення суду у повному обсязі.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті страхового відшкодування, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 8.013,86 грн інфляційних втрат за період з липня по жовтень 2021 року та 5.411,00 грн 3% річних за період з 19.06.2021 по 29.11.2021.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (даного висновку дотримується Верховий Суд у постанові від 07.02.2018 у справі № 910/11249/17).
Умовами договору не визначено інший розмір процентів.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 8.013,86 грн інфляційних втрат та 5.411,00 грн 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Попова Вячеслава Євгеновича обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, літера А, код ЄДРПОУ 21626809) на користь Фізичної особи - підприємця Попова Вячеслава Євгеновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) 8.013 (вісім тисяч тринадцять) грн 86 коп. інфляційних втрат, 5.411 (п'ять тисяч чотириста одинадцять) грн 00 коп. 3% річних, 2.270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова