Справа №127/6920/22
Провадження №1-кс/127/2831/22
01 квітня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села мурафа Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села мурафа Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням установлено, що згідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до вимог ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб.
У зв'язку з цим, 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію.
При цьому, підстави та порядок проходження військово-лікарської комісії щодо визначення ступеню придатності до військової служби під час мобілізації, а також, за наявності підстав, здійснення мобілізації у команди для відправлення для проходження військової служби у Збройних Силах України згідно до військово-облікової спеціальності визначено у Законі України «Про військовий обов'язок та військову службу» та Положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженому наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2022.
Надалі, Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України, ОСОБА_6 , учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, капітан ОСОБА_8 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу з Міністерством оборони України.
Надалі, 01.09.2021 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 117 капітана ОСОБА_8 зараховано до списків особового складу указаного центру, поставлено на усі види забезпечення та призначено на посаду заступника начальника відділу - начальника відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у ст. ст. 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у п. 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із ст. 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у п. 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Таким чином, капітан ОСОБА_8 , будучи заступником начальника відділу - начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
У невстановлені у ході досудового розслідування день, час та місці, а також за невстановлених обставин громадянин України ОСОБА_6 , будучи особою, яка підпадає під дію Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», був оповіщений службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом отримання повістки про виклик про необхідність прибуття до указаного центру з метою проходження військово-лікарської комісії щодо визначення ступеню придатності до військової служби під час мобілізації, а також, за наявності підстав, здійснення мобілізації у команди для відправлення для проходження військової служби у Збройних Силах України згідно до військово-облікової спеціальності.
В цей же час, 28.03.2022 близько 09:00 ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу Будинку культури, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою ухилення від проходження військової служби у Збройних Силах України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у ході особистої розмови з заступником начальника відділу - начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_8 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, висловив останньому пропозицію про надання неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США за невчинення ним в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням службового становища, а саме не здійснення оповіщення ОСОБА_6 шляхом вручення повісток про виклики про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань мобілізації, а також не мобілізації останнього у команду для відправлення для проходження військової служби у Збройних Силах України згідно до військово-облікової спеціальності.
Вважаючи дії ОСОБА_6 по висловленню ним пропозиції про надання неправомірної вигоди кримінально-протиправними, 28.03.2022 у денний час заступник начальника відділу - начальник відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 капітан ОСОБА_8 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про учинення кримінального правопорушення та у подальшому, будучи добровільно залученим до конфіденційного співробітництва, діяв під їх контролем.
Надалі, 30.03.2022 близько 15:00 ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу Будинку культури, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з зазначеними вище умислом, мотивом і метою, у ході особистої розмови з заступником начальника відділу - начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_8 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно висловив останньому пропозицію про надання неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США за невчинення ним в інтересах ОСОБА_6 указаних вище дій.
Цього ж дня близько 16:45 ОСОБА_6 , продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, перебуваючи у тому ж місці, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою ухилення від проходження військової служби у Збройних Силах України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у ході особистої розмови з заступником начальника відділу - начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_8 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, надав останньому шляхом передачі з рук в руки неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що згідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.03.2022 становило 58509 грн. 80 коп., за невчинення ним в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням службового становища, а саме не здійснення оповіщення ОСОБА_6 шляхом вручення повісток про виклики про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань мобілізації, а також не мобілізації останнього у команду для відправлення для проходження військової служби у Збройних Силах України згідно до військово-облікової спеціальності.
Після чого, 30.03.2022 об 16:52 ОСОБА_6 затримано правоохоронними органами у порядку ст. 208 КПК України, а предмет неправомірної вигоди вилучено. Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 396 КК України складено 31.03.2022 та цього ж дня вручено .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 28.03.2022; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.03.2022; Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 30.03.2022; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.03.2022; Протоколом особистого огляду ОСОБА_8 від 30.03.2022; Протоколом огляду за участю ОСОБА_8 від 30.03.2022; Протоколом затримання ОСОБА_6 від 30.03.2022; Протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
У той же час, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, а саме у рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.
Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.
Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, у тому числі на осіб, які брали участь у викритті його протиправної діяльності, а також на інших свідків, враховуючи той факт, що усі свідки на даний час в ході досудового розслідування не допитані в силу об'єктивних підстав, які можуть вказувати на вчинення злочину, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування;
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема санкцією ч. 3 ст. 369 КК України передбачено конфіскацію майна, тому, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу відчужувати належне йому на праві власності майно, з метою уникнення конфіскації;
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується враховуючи, що ОСОБА_6 мав намір незаконно уникнути мобілізації, надаючи неправомірну вигоду службовій особі, тому також може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи, а тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Захисник підозрюваного та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пункт 5 ч.2 ст. 183 КПК України регламентує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 є особою раніше не судимою, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави для вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 саме у вигляді взяття під варту.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Необхідно зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, на час розгляду клопотання обгрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 28.03.2022; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.03.2022; Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 30.03.2022; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.03.2022; Протоколом особистого огляду ОСОБА_8 від 30.03.2022; Протоколом огляду за участю ОСОБА_8 від 30.03.2022; Протоколом затримання ОСОБА_6 від 30.03.2022; Протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, проте наразі йому пред'явлена підозра у вчиненні тяжкого злочину, з передбаченим покаранням у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої; а також слідчий суддя враховує матеріальний стан, стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
В судовому засіданні прокурором було доведено ризиків, передбачених п.п.. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
На даний час ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, у тому числі на осіб, які брали участь у викритті його протиправної діяльності, а також на інших свідків, враховуючи той факт, що усі свідки на даний час в ході досудового розслідування не допитані в силу об'єктивних підстав, які можуть вказувати на вчинення злочину, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема санкцією ч. 3 ст. 369 КК України передбачено конфіскацію майна, тому, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу відчужувати належне йому на праві власності майно, з метою уникнення конфіскації, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується враховуючи, що ОСОБА_6 мав намір незаконно уникнути мобілізації, надаючи неправомірну вигоду службовій особі, тому також може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч.3 ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частина 4 статті 182 КПК України вказує, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, а також те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, керуючись ч.4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_6 тобто з 16:52 год 30.03.2022 р. до 16:52 год 28.05.2022р.
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, Рахунок UA 688201720355219002000000401, код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницкій області , МФО 820 172).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, на ОСОБА_6 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон;
Якщо ОСОБА_6 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя