05 квітня 2022 року м. Чернівці
Справа № 720/1118/21
Провадження №22-ц/822/239/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Литвинюк І.М.,
суддів: Владичана А.І., Перепелюк І.Б.,
секретар - Петранюк Ю.Т.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2021 року, головуючий у І-й інстанції - Павлінчук С.С.,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 ».
Її мати ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_7 є її тіткою, з якою вона проживала в одному господарстві в АДРЕСА_1 , оскільки будинок, в якому була зареєстрована ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 , потребував капітального ремонту.
Зазначала, що відповідач у справі ОСОБА_8 на момент смерті тітки ОСОБА_7 разом з ними не проживав, однак на той час та станом на сьогодні є зареєстрованим за вищевказаною адресою.
Відповідно до довідки № 211 від 12 лютого 2021 року, виданої Тарасовецьким старостинським округом № 3 Ванчиковецької сільської ради померла ОСОБА_7 була зареєстрована та проживала станом на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 .
Спадковим майном після смерті ОСОБА_7 є Ѕ частка домоволодіння, яке складається з двох житлових будинків з відповідною частиною належних до нього господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 , яке зареєстровано за ОСОБА_7 . На момент смерті ОСОБА_7 заповіт не складався.
Просила ухвалити рішення, яким встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з тіткою ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тарасівці Чернівецького району Чернівецької області, на час відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: Ѕ частку домоволодіння, яке складається з двох житлових будинків з відповідною частиною належних до нього господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_2 , яке зареєстровано за ОСОБА_9 .
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
На дане рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та ухвалити нове рішення, яким встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 з тіткою ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тарасівці на час відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Посилається на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, при цьому суд неправильно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що суд має виходити з того, що у разі визнання відповідачем позову, яке в даному випадку має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
На апеляційну скаргу відзив не надходив.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено в суді належними доказами, що ОСОБА_1 впродовж не менше ніж 183 дні до дати смерті ОСОБА_7 дійсно постійно проживала разом з останньою. Після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не відкривалась та шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка позивачки ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилася спадщина.
З довідки приватного нотаріуса від 04 березня 2021 року №89/01-09 вбачається, що після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не відкривалась та шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений.
Відповідно до довідки Тарасовецького Старостинського округу №3 Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №211 від 12 лютого2021 року встановлено, що ОСОБА_7 була зареєстрована та проживала станом на 05 липня 2017 року по АДРЕСА_2 .
Довідкою виконавчого комітету Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №534 від 24 червня 2021 року підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_3 .
Згідно з актом №360 від 05 березня 2021 року позивач здійснювала догляд та поховання ОСОБА_7 . Обставина того, що позивач доглядала за тіткою та здійснювала її поховання не може свідчити про факт постійного проживання із спадкодавцем на день її смерті, оскільки догляд не означає обов'язкове проживання з особою, над якою він здійснюється та може відбуватися у різних формах.
Аналогічною є довідка Тарасовецького Старостинського округу №3 Ванчиковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №361 від 05 березня 2021 року.
Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від неї.
Вказане означає, що для підтвердження факту прийняття спадщини особі, яка не подала таку заяву в нотаріальну контору, необхідно доводити саме обставини, що підтверджують факт спільного постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті.
Постійним є проживання в певному місці впродовж більше ніж 183 дні на рік.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то відповідно для встановлення факту постійного проживання із нею позивачки необхідно довести обставину такого проживання впродовж не менше ніж 183 дні до дати її смерті. Однак доказів на підтвердження такої обставини позивачем суду не надано і судом таких обставин не встановлено.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять достатнього обґрунтування, що могло би стати підставою для скасування рішення і ухвалення нового.
Рішення суду першої інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2021 року - залишити без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 06 квітня 2022 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: А.І. Владичан
І.Б. Перепелюк