Єдиний унікальний номер 719/553/21
Номер провадження 2-з/719/4/22
про відмову у забезпеченні позову
05 квітня 2022 року м. Новодністровськ
Суддя Новодністровського міського суду Чернівецької області Луців О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, -
29 грудня 2021 року в суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 22.12.2021 року.
24 лютого 2022 року ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області відкрито загальне позовне провадження в даній цивільній справі та призначено її до підготовчого засідання.
05 квітня 2022 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, згідно якої просить забезпечити позов ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки BMW X3, 2016 року випуску, дата реєстрації 02.06.2021 року, що належить на праві власності ОСОБА_4 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль співвідповідача у разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду, оскільки у відповідачів відсутнє інше майно, окрім транспортного засобу марки BMW X3, 2016 року випуску, дата реєстрації 02.06.2021 року, що належить на праві власності ОСОБА_4 . У випадку відчуження вищевказаного майна позивач буде позбавлений можливості здійснити примусове виконання рішення суду у майбутньому.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Підстави для повернення заяви про забезпечення позову згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. по справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_4 належить на праві власності транспортний засіб марки BMW X3, 2016 року випуску, дата реєстрації 02.06.2021 року, що підтверджується відповіддю Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області № 31/2-Ф-182/аз від 30.12.2021 року.
Окрім того, відповідачу ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 1.1787, цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, у с. Ожеве, Дністровського району, Чернівецької області. Як вбачається із інформаційної довідки №287377929 від 29.11.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на дану земельну ділянку накладено обтяження на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника.
При цьому, представник ОСОБА_2 у заяві про забезпечення позову не зазначив, з чого він дійшов висновку про наявність реальної загрози неможливості виконання рішення суду відповідачами в майбутньому, враховуючи також ту обставину, що предметом спору є не транспортний засіб, а грошові кошти.
Окрім того, у заяві адвоката відсутнє обґрунтування співмірності запропонованого засобу забезпечення позову із ціною самого позову.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що накладення арешту на транспортний засіб не відповідає позовним вимогам та не забезпечить ефективний захист інтересів позивача, а невжиття таких заходів не матиме наслідків, що істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду. Саме лише посилання в заяві на існуючий спір та наявне рухоме майно співвідповідача ОСОБА_4 та відсутність іншого майна без наведення відповідного обґрунтування неможливості виконання рішення суду в майбутньому не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч.ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вид заходів забезпечення позову не є адекватним предмету спору, не перебуває у зв'язку з предметом позовних вимог, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб ОСОБА_4 марки BMW X3, 2016 року випуску, дата реєстрації 02.06.2021 року.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 2-4, 7-13, 17-19, 23, 149-153, 247, 258-261, 353-355, п. 3 Прикінцевих положень, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
У задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя