Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/5185/21
Провадження № 2-з/723/451/22
06 квітня 2022 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Бужори В.Т.,
при секретарі Петреску Л.М.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Дзіковського Максима Романовича, про забезпечення позову,-
ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову посилаючись на те, що до Сторожинецького районного суду було подано позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики.
У зв'язку із незабезпеченням позову, що може істотно ускладнити виконання рішення суду, просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, а саме: будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1311966473245), що належить на праві власності ОСОБА_4 до набрання законної сили рішення суду у даній справі, а також накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7324586000:02:004:0464, що належить на праві власності ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Дослідивши додані до заяви документи, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Як передбачено ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України від 22.12.2006 р. у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи докази, надані адвокатом Дзіковським М.Р. на підтвердження своїх вимог, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що слід накласти арешт на вищевказане майно.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Дзіковського Максима Романовича, про забезпечення позову, задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме: будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1311966473245), що належить на праві власності ОСОБА_4 до набрання законної сили рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7324586000:02:004:0464, що належить на праві власності ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: