Єдиний унікальний номер 722/1658/21
Номер провадження 2/722/87/22
24 березня 2022 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ратушенка О.М.,
секретаря: Кушнір І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого від її імені адвокатом Мандзюк Віктором Борисовичем до ОСОБА_2 про повернення сплаченого авансу, -
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мандзюка В.Б. звернулася в суд із вказаним вище позовом.
Посилалась на те, що згідно розписки від 19.11.2018 року ОСОБА_2 зобов'язався виконати роботи по ремонту двох кімнат належної їй чотирьохкімнатної кварти АДРЕСА_1 , а також провести роботи по зовнішньому утепленню стін вказаної квартири в строк до 20.12.2018 року. Тобто, між нею та відповідачем був укладений договір підряду на виконання ремонтних робіт.
На виконання умов вказаного договору ОСОБА_1 передала відповідачу кошти в сумі 3500 євро. Після проведення ремонтних робіт між сторонами мав бути проведений взаєморозрахунок у сумі 3% від вартості усіх матеріалів і робіт.
Позивач стверджує, що станом на час звернення з позовом до суду, відповідач ніяких робіт не провів, кошти не повернув.
Оскільки у відповідності до ст.570 ЦК України сплачені нею кошти в сумі 3500 євро є авансом, відповідно за невиконання відповідачем зобов'язання за договором, вони підлягають поверненню.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аванс в сумі 106750 грн., що складає 3500 євро та понесені судові витрати.
Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання до суду не з'явилися.
01.03.2022 року представник позивача адвокат Мандзюк В.Б. звернувся до суду з письмовим клопотанням провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечував.
Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і від якого не надійшло ні відзиву на позов, ні клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутності, про причини неявки суд не повідомлено, отримавши згоду позивача, суд відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2018 року між сторонами був укладений договір підряду на виконання робіт по ремонту двох кімнат чотирьохкімнатної кварти АДРЕСА_1 , а також проведення робіт по зовнішньому утепленню стін вказаної квартири.
Окрім цього, в підтвердження укладення договору підряду, відповідачем ОСОБА_2 була написана розписка, де сторони обумовили вартість і строк виконання ремонтних робіт та засвідчили факт передачі коштів в сумі 3500 євро саме на виконання укладеного договору.
Тобто, між сторонами виникли договірні відносини з приводу виконання ремонтних робіт належних позивачу приміщень.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Як вбачається з копії розписки ОСОБА_2 зобов'язався виконати ремонтні роботи приміщень позивача в строк до 20.12.2018 року.
Як стверджує позивач, відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором підряду не виконав, обумовлені ремонтні роботи не здійснив. Відповідач зворотне суду не довів.
У відповідності до ч.ч.2,4 ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно ч.2 ст.570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, 08.12.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про відмову від договору та повернення сплаченого авансу.
Отже, укладений між сторонами договір підряду фактично є розірваним, на підставі вказаної вище заяви позивача, відповідно ОСОБА_2 зобов'язаний повернути ОСОБА_1 3500 євро сплаченого авансу, що згідно курсу НБУ, станом на час звернення до суду з позовом складає 106750 грон.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України вказано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
У п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, згідно наданого позивачем розрахунку, акту виконаних робіт та квитанції №1, витрати на правову допомогу понесені позивачем складають 12752,10 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .
На підставі ст. ст. 205, 509, 526, 570, 837, 849 ЦК України, керуючись ст.ст.2-4, 7-13, 17-19, 76-82, 89, 95, 128, 130, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-275, 279-284, 288-289, 352, 354-355, п. 3 Прикінцевих положень, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення сплаченого авансу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Білоусівка Дністровського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аванс, сплачений на виконання договору підряду в сумі 106750 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Білоусівка Дністровського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на правову допомогу в сумі 12752,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Білоусівка Дністровського району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1068 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Сокирянського районного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, а саме протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Повний текст рішення складено 05.04.2022 року