Справа № 184/455/22
Номер провадження 1-кп/184/84/22
05 квітня 2022 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши дистанційно у режимі відеоконференції у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12021041360000045 від 24.01.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шолохове Нікопольського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,-
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), захисника - ОСОБА_5 -
В провадженні Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12022041360000045 від 24.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
26.01.2022 року обвинуваченому ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. 11.03.2022 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області обвинуваченому ОСОБА_3 строк обраного запобіжного заходу продовжено до 09.04.2022 року включно.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті. Крім того прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Обґрунтовуючи наявність вказаних ризиків, прокурор вказує на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, і він у повній мірі розуміє невідворотність покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин. Тому, є достатні підстави вважати, що з метою ухилення від суду, а також уникнення покарання за тяжкий злочин він може покинути відоме стороні обвинувачення місце проживання.
Обвинувачений ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні, заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту посилаючись на те, що обвинувачений не має на меті переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Розглянувши вказане клопотання, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Приписами ч. 5 ст.132 КПК України, унормовано, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України, що підтверджується наявністю на розгляді суду даного кримінального провадження та узгоджується із практикою ЄСПЛ, згідно якої наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин( рішення «Фокс та інші проти Сполученого Королівства»).
Також, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. 11.03.2022 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області обвинуваченому ОСОБА_3 строк обраного запобіжного заходу продовжено до 09.04.2022 року включно.
Повторно оцінюючи наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд виходить з наступного.
Так, заслухавши учасників процесу, суд вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, оскільки як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 ніде офіційно не працює, не одружений та на утриманні дітей не має, що свідчить про відсутність будь-яких соціальних чинників, які б стримували останнього залишитись за місцем свого мешкання.
Крім того, при оцінці ризику, передбаченого п.1ч.1 ст.177 КПК України, суд приймає до уваги тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років позбавлення волі, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, що згідно рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.
Також, суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 будучі останній раз судимий 10.02.2021 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.389 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин, відсутність у нього постійного місця роботи та постійних джерел доходів, вказує на існування обґрунтованого ризику.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд, згідно ст.178 КПК України враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено максимальне покарання у виді 7 років позбавлення волі, будучи особою без інвалідності, ОСОБА_3 офіційно не працює та будь-якою суспільно-корисною працею не займається, відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного, зокрема, родини та утриманців.
З огляду на наведене та встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про неможливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого аніж тримання під вартою запобіжного заходу, оскільки останні не зможуть запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам та не забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків.
Зокрема, особисте зобов'язання та домашній арешт не зможуть запобігти можливості обвинуваченому вільно пересуватися по місту, а відтак запобігти ризикам переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Отже, прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку доцільності продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з метою забезпечення реалізації положень ст.177 КПК України, та відмови в задоволенні клопотання обвинуваченого і захисника в застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 314-16, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 05 квітня 2022 року до 03 червня 2022 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити
Виконання даної ухвали покласти на Нікопольський РУП ГУНП в Дніпропетровській області та установу місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться обвинувачений.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1