іменем України
Справа № 210/836/22
Провадження № 1-кп/210/370/22
"06" квітня 2022 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 29 січня 2022 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022041710000077 відносно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кривому Розі, українець, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, працює у ТОВ «СПВ.М.С.» на посаді верстатника, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,
та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 та за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 ,-
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин при наступних обставинах.
Так, 29.01.2022 приблизно о 01:00 годині, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи єдиний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи разом з ОСОБА_7 біля будинку №43 по вулиці Соборності Металургійного району м. Кривого Рогу, де впевнившись у відсутності свідків та інших очевидців, реалізуючи свій єдиний злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, за допомогою заздалегідь приготованих ножиців (секаторів) з фасаду зазначеного вище будинку вирізали кабель зв'язку ТПП 10х2х0,4, загальною довжиною 30.5 метрів, ТПП 20х2х0,4, загальною довжиною 13.1 метрів, ТПП 20х2х0,5, загальною довжиною 7 метрів, дріт сталевий оцинкований д-0.4 мм, загальною довжиною 7 метрів, який перебував на балансі АТ «Укртелеком».
В подальшому ОСОБА_4 з ОСОБА_7 перерізали вищевказаний кабель на відрізки різної довжини, чим завдали АТ «Укртелеком» майнової шкоди загальна сума якої, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 630 від 11.02.2022 складає 486,65 грн.
ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб».
Крім того, 29.01.2022 приблизно о 04:00 годині, ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи єдиний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи разом з ОСОБА_7 біля будинку №66 по вулиці Героїв АТО Металургійного району м. Кривого Рогу, де впевнившись у відсутності свідків та інших очевидців, реалізуючи свій єдиний злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, за допомогою заздалегідь приготованих ножиців (секаторів) з фасаду зазначеного вище будинку вирізали кабель зв'язку ТПП 10х2х0,4, загальною довжиною 38.4 метрів, який перебував на балансі АТ «Укртелеком», вартість якого згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 629 від 11.02.2022 складає 257,66 грн.
В подальшому ОСОБА_4 з ОСОБА_7 перерізали вищевказаний кабель на відрізки різної довжини та склали до спортивної сумки чорного кольору, для обернення його у подальшому на свою користь, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця так як був викритий та в подальшому затриманий працівниками поліції.
ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками: «незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця».
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.
18 лютого 2022 року у кримінальному провадженні № 12022041710000077 від 29.01.2022 укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12022041710000077 від 29.01.2022 року, з одного боку та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_5 , отримавши від представника потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , письмову згоду, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі висунутого йому обвинувачення.
Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання покарання менш суворого більш суворим остаточно призначити покарання 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
Також сторони узгодили на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробувальним строком.
Відповідно до угоди, сторони розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченому роз'яснено і є зрозумілими.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченому роз'яснено і є зрозумілими.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України - прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.
Суд доходить висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.
ОСОБА_4 підтримав укладення угоди, зробив це добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження він не звертався. Обвинувачений повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.
ОСОБА_4 зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. При цьому наполягає на укладенні угоди. Він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду.
Потерпілий укладення угоди підтримав, вказав про її добровільність, про що свідчить його заява. Просить затвердити угоду за його відсутності.
Прокурор угоду підтримав, оскільки вона відповідає вимогам закону.
Судом додатково досліджено: постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 08.02.2022 року; розписку про отримання речових доказів на зберігання представником потерпілого від 11.02.2022 року; постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 10.02.2022 року; квитанцію № 1457 про отримання речових доказів на зберігання від 11.02.2022 року; постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 17.02.2022 року; квитанцію № 1464 про отримання речових доказів на зберігання від 18.02.2022 року; характеризуючий матеріал відносно обвинуваченого.
Відповідно до вимог статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з вимогами частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України з урахуванням положень ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів, тому за цією ознакою підпадає під дію ч. 4 ст. 469 КПК України.
Представник потерпілого надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Умови угоди не суперечать вимогам закону, дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно, за ними можливе укладення угоди.
Судом встановлено, що угоду укладено у провадженні щодо нетяжких злочинів. Санкція частини другої статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі до п'яти років.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства, який полягає у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень.
Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Добровільність укладення угоди не викликає жодних сумнівів.
Виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань є цілком можливим.
Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 , який будучи допитаним в суді підтвердив фактичні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, беззаперечно визнав свою вину.
На підставі викладеного суд визнає ОСОБА_4 винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб» та за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та
Щодо покарання.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення.
За вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст.185 Кримінального кодексу України сторони домовились про покарання в межах встановленої санкцією статті у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
За вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст.185 Кримінального кодексу України сторони домовились про покарання в межах встановленої санкцією статті у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
Сторони домовились про призначення покарання з урахуванням положень ст. 75 КК України, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за статтею 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з частиною п'ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Визначаючись щодо покарання, яке на думку суду слід призначити обвинуваченому, суд враховує наступне.
Обвинувачений у судовому засіданні щиро розкаявся у вчиненому, що є обставиною, яка пом'якшує покарання. Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.
Судом встановлено, що обвинувачений вину визнав повністю та беззаперечно, матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна, раніше не судимий, посередньо характеризується, при цьому має постійне місце проживання, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, на утриманні дітей не має, працює у ТОВ «СП В.М.С.» на посаді верстатника з 21.08.2020 року.
Суд погоджується з узгодженою мірою покарання, яке є ближчим до мінімальних меж санкції частини 2 статті 185 КК України.
Частинами другою, третьою та четвертою статті 75 КК України встановлено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання, в тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Судом встановлено, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненні злочину, раніше не судимий, однак його виправлення можливе без відбування покарання, а тому суд дійшов висновку про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням строком один рік.
Щодо питання покладення обов'язків із числа регламентованих статтею 76 КК України, то суд враховує, що частиною другою статті 75 КК України передбачена можливість суду приймати рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У цьому випадку, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Тобто, перелік обов'язків суд визначає самостійно з урахуванням характеру та тяжкості обвинувачення. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені пунктами 1-2 частини першої статті 76 КК України та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Мотиви ухвалення інших рішень
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертиз відповідно до статті 124 КПК слід стягнути з обвинуваченого.
Цивільний позов відсутній.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст.373, 469, 472, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 лютого 2022 року у кримінальному провадженні №12022041710000077 від 29.01.2022 року, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остаточне покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбуття призначеного за цим вироком покарання у вигляді обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців з іспитовим терміном 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та на підставі п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбуття покарання відраховувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.
Запобіжний захід не обирати.
Речові докази:
- кабель марки ТПП 10х2х0,4 загальною довжиною 38,4 м. та оптичний кабель довжиною 4,4 м., кабель марки ТПП 20х2х0,4 загальною довжиною 13,1 м., ТПП 10х2х0,4 загальною довжиною 30,5 м., ТПП 20х2х0,5 довжиною 7 м., дріт сталей оцинкований 0,4 мм. довжиною 7 мм., що знаходяться в білому мішку в кількості 2 шт. та в спеціальному пакеті НПУ SUD3018139, які згідно розписки від 11.02.2022 року передані на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 - залишити у володінні останнього за належністю;
- фрагменти кабелів для проведення експертизи, що поміщено та запаковано до спеціальних пакетів НПУ № EXP0310282, № EXP0310283, № KIV2103649, № KIV2103651, № KIV2103652, № KIV21033646, № KIV2103647, № KIV2103653, № KIV2103581, № KIV2103648, № KIV2103654, № KIV2103655, № KIV2103650, які згідно квитанції № 1457 від 11.02.2022 року передані на зберігання до камери схову ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровської області - після набрання вироком законної сили знищити;
- фрагмент кабелю в спеціальному пакеті НПУ № 15166633, № 1516475, а також секатор, який поміщено до спеціального пакету НПУ № 1516474, які згідно квитанції № 1464 від 18.02.2022 року передані на зберігання до камери схову ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровської області - після набрання вироком законної сили знищити.
Матеріали кримінального провадження №12022041710000077, зберігати у судовій справі № 210/836/22.
В порядку статті 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , процесуальні витрати за виконаннясудово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-22/4722-ТР від 16.02.2022 року у розмірі 2745,92 грн. (дві тисячі сімсот сорок п'ять гривень дев'яносто дві копійки), код бюджетної організації для сплати витрат: 24060300 та за проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/104-22/4731-ТР від 17.02.2022 року у розмірі 2745,92 грн. (дві тисячі сімсот сорок п'ять гривень дев'яносто дві копійки), код бюджетної організації для сплати витрат: 24060300.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1