06 квітня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 675/2021/21
Провадження № 33/4820/222/22
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Каруна Вадима Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому в режимі відеоконференції за допомогою програми «EasyCon» справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Каруна Вадима Петровича на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 березня 2022 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого шляховим майстром Шепетівської дистанції колії 18-го околодку АТ «Укрзалізниця»,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. 00 коп. судового збору.
За постановою суду 27 листопада 2021 року о 22 год. 24 хв. гр. ОСОБА_1 у с. Михнів по вул. Центральній Шепетівського району Хмельницької області керував автомобілем марки «ВАЗ 21053», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Карун В.П. подав апеляційну скаргу, в якій просив таке скасувати, провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанову вважає незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Свої вимоги аргументує тим, що докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому у матеріалах справи відсутні.
Посилається на відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння на момент його зупинки працівниками поліції, а тому вимога працівників поліції про проведення огляду на стан сп'яніння є незаконною.
Працівниками поліції порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки останні не запропонували порушнику пройти такий огляд на місці зупинки, а тому такий огляд є незаконним.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у справі, оскільки складений з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, зокрема, містить виправлення щодо дати його складення.
Відеозапис не може бути взятий судом до уваги, оскільки такий здійснений не безперервно, працівниками поліції надано лише вибіркові файли.
Крім того, судом порушено принцип рівності сторін, оскільки безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення криміналістичної експертизи з метою встановлення первинного запису в графі протоколу про адміністративне правопорушення, що стосується часу його складення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Каруна В.П. вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, виникає і в разі її відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених судом.
Зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 163022 від 27 листопада 2021 року, якими підтверджується, що 27 листопада 2021 року о 22 год. 24 хв. ОСОБА_1 у с. Михнів по вул. Центральній Шепетівського району Хмельницької області керував автомобілем марки «ВАЗ 21053», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. (а.с. 1).
Дані протоколу узгоджуються із даними відеозапису з нагрудних камер поліцейських, який наявний у матеріалах справи.
Такими підтверджується, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . В ході розмови працівники поліції виявили у останнього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд та виявив бажання проїхати до медичного закладу. Однак у подальшому, під час спілкування із працівниками поліції, на неодноразові їх вимоги пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 категорично відмовився від його проходження на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (файл 000…_07В) (а.с. 7).
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому є надуманими, на увагу не заслуговують.
Посилання сторони захисту на те, що вимога, пред'явлена працівниками поліції до ОСОБА_1 про проходження огляду на стан сп'яніння, є незаконною, оскільки ознак алкогольного сп'яніння на момент зупинки у нього не було, апеляційний суд до уваги не бере, враховуючи таке.
Згідно з п.п. 2, 3 Роздіду І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВСУ, МОЗУ 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, якими є: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та інше.
Як вбачається із відомостей протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складеного поліцейським - старшим лейтенантом поліції ВПД № 2 ШРУП у Хмельницькій області, у водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21053», д.н.з. НОМЕР_1 , спостерігались ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. А тому вимога працівника поліції про проходження огляду на стан сп'яніння була правомірною.
Твердження захисника про порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, оскільки йому не було запропоновано пройти такий огляд на місці зупинки, апеляційний суд до уваги не бере.
Вимогами п.п. 2, 3 ст. 266 КУпАП визначено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, зокрема зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, зокрема даних відеозапису, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння. Однак, останній від такого відмовився. Так, на запитання працівника поліції: «Чи пройдете огляд на стан сп'яніння?», ОСОБА_1 ствердно відповів: «Ні». З метою дотримання порядку проведення огляду, працівник поліції запропонував йому пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я. Однак правопорушник і від такого відмовився, ствердно відповівши: «Ні» (файл 000…..0007В).
За таких обставин, порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння порушений не був.
Оскільки порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП щодо ОСОБА_1 не встановлено, тому такий є допустимим доказом у справі.
Що стосується виправлення у часі складання протоколу, зокрема хвилинах його виготовлення, то вказане жодним чином не спростовує винуватості ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, оскільки обставини його вчинення підтверджуються іншими вищенаведеними належними та допустимими доказами, а не лише протоколом.
Посилання на те, що судом порушено принцип рівності сторін, оскільки безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення криміналістичної експертизи з метою встановлення первинного запису в графі «___ хв.» протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд до уваги не бере.
Так, згідно з вимогами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, місцевий суд вказав, що у даному випадку відсутня необхідність у спеціальних знаннях для правильного вирішення справи, що підтверджується даними технічного запису судового засідання Ізяславського районного суду Хмельницької області від 09.03.2022 року (а.с. 41). З таким висновком погоджується апеляційний суд.
Докази, які наявні у матеріалах справи, взаємоузгоджуються між собою, є належними, допустимими та достатніми для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що правильно зазначив суд у своєму рішенні.
Разом з тим, у матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудних камер поліцейських, який повністю відображає обставини події, а тому підстав для проведення даної експертизи не було.
За таких обставин принцип рівності сторін не порушений.
Доводи про те, що відеозапис події не може бути взятий судом до уваги, оскільки такий здійснений не безперервно, не заслуговують на увагу суду.
Згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Як вбачається із даних диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані відеозаписи із різних технічних пристроїв, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи.
Із відеозаписів вбачається, що саме ОСОБА_1 , який був присутній у судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції, працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, від якого останній відмовився.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації.
Отже, відеозапис події є належним та допустимим доказом. А тому, місцевий суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд уважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Каруна Вадима Петровича - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.