Справа № 462/7156/19 Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.
Провадження № 22-ц/811/3369/21 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
Категорія:53
31 березня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Симець В.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 серпня 2021 року, -
у листопаді 2019 року ОСОБА_2 вернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 19 січня 2019 року приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Кульпарківська, 78 - вул. Окружна у місті Львові здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що спричинило технічні пошкодження транспортних засобів. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 15 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03 липня 2019 року, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Стверджує, що висновком № 54/19 від 10 серпня 2019 року підтверджується, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому завдано майновий збиток, загальна вартість якого становить 271 206.15 грн. Зазначає, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в АТ «Страхова компанія «ТАС», яка виплатила йому страхове відшкодування в розмірі 100 000 грн., однак цієї суми є недостатньо для відшкодування завданих йому збитків. Вказує, що утилізаційна вартість автомобіля марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 92 000 грн. Вважає, що з відповідача підлягає стягненню різниця між загальною вартістю завданого пошкодженням його автомобіля майнового збитку та виплатою страхового відшкодування без утилізаційної вартості, що становить 79 206.15 грн., а також витрати понесені ним на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 4500 та оплату послуг адвоката в розмірі 3000 грн. Наголошує, що пошкодженням автомобіля йому також завдано моральну шкоду, яка полягає в нервовому стресі, який він переживав через здоров'я сина, який на момент дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 , зміною звичного ритму життя та виникненням побутових проблем, пов'язаних з пересуванням у зв'язку з відсутністю транспортного засобу, яку він оцінює в розмірі 50 000 грн. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 79 206.15 грн. матеріальної шкоди, 50 000 грн. моральної шкоди., витрати на послуги експерта в розмірі 4500 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. та судові витрати.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11 серпня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 79 206.15 грн., в рахунок спричиненої моральної шкоди 20 000 грн., витрати на послуги експерта в розмірі 4500 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. та судовий збір в розмірі 2713.06 грн.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру спричиненої йому матеріальної та моральної шкоди, а судом безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, незважаючи на його заперечення щодо необгрунтованості поданого позивачем висновку експерта. Зазначає, що висновок експерта зроблено без огляду експертом автомобіля виключно за фотографіями автомобіля марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 з врахуванням експертного огляду від 04 лютого 2019 року, проведеного працівниками СТО за участі позивача, однак такий, на його думку не є експертним оглядом, оскільки проведений за відсутності експерта. Вказує, що в ремонтній калькуляції не вказано джерело отримання інформації про вартість запчастин, необхідних для проведення ремонту та вартість проведення ремонтних робіт, а оцінювачем не здійснено самостійних розрахунків щодо вартості ремонту. Вважає, що експертом невірно визначено вартість пошкодженого автомобіля, внаслідок порівняння вартості автомобілів з істотними відмінностями в ціні продажу. Наголошує, що експерта не попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку або за відмову у наданні такого, відтак вказаний висновок складений оцінювачем на замовлення позивача, а тому є лише письмовим висновком оцінювача та не може вважатися висновком експерта в розумінні ст. 106 ЦПК України. Звертає увагу, що позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні медичні чи інші документи, які б підтверджували фізичні чи душевні страждання позивача, а син позивача жодних тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди не отримав, а тому покликання позивача на переживання за стан його здоров'я є безпідставними. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 жовтня 2021 року про відкриття апеляційного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 серпня 2021 року ухвалено розглядати без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 серпня 2021 року призначено на 17 год. 00 хв. 21 березня 2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст постанови складено 31 березня 2022 року, то незважаючи на те, що розгляд справи призначено на 21 березня 2022 року, датою ухвалення постанови є саме 31 березня 2022 року.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, яке він мотивує тим, що для з'ясування розміру завданої позивачу шкоди пошкодженням його автомобіля необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а поданий позивачем висновок експертного дослідження не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки складений без укладення договору про проведення оцінки вартості збитків, без огляду автомобіля експертом, лише на підставі фотофіксації огляду автомобіля, що викликає у нього сумніви у достовірності висновку експертного дослідження № 54/19 від 10 серпня 2019 року. З наведених підстав просить призначити автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1.Які пошкодження отримав автомобіль марки «Seat Altera», XL TDi 1.6, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ,внаслідок ДТП 19 січня 2019 року?
2.Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля автомобіль марки «Seat Altera», XL TDi 1.6, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ,внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 19 січня 2019 року?
3.Чи доцільно провести ремонтно-відновлювальні роботи, пошкодженого у ДТП 19 січня 2019 року автомобіля марки «Seat Altera», XL TDi 1.6, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ,з огляду на їх вартість?
4.Яка утилізаційна вартість автомобіля марки «Seat Altera», XL TDi 1.6, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ,пошкодженого у ДТП 19 січня 2019 року?
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Враховуючи, що апелянт просить поставити на вирішення експертизи питання, відповіді на які уже надано наявним в матеріалах справи висновком експертного дослідження № 54/19 від 10 серпня 2019 року, який не викликає в колегії суддів сумнівів щодо його правильності, відповідач мав можливість подати висновок експертнрого дослідження, виготовлений на його замовлення, на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог, однак своїм правом не скористався, а питання про призначення автотоварознавчої експертизи вирішувалося судом першої інстанції та ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07 липня 2021 року відмовлено у його задоволенні, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 79 206.15 грн. шкоди, завданої йому внаслідок пошкодження його автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді, винуватцем якої є відповідач, оскільки така не покривається страховою виплатою та не входить до утилізаційної вартості автомобіля, а також моральна шкода в розмірі 20 000 грн., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 4500 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом встановлено, що 19 січня 2019 року, приблизно о 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Кульпарківська, 78 - вул. Окружна у місті Львові здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по вулиці Кульпарківській в сторону вулиці Садової у місті Львові, що спричинило технічні пошкодження транспортних засобів.
Власником автомобіля марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 9).
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 15 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 03 липня 2019 року постанову Залізничного районного суду м. Львова від 15 лютого 2019 року залишено без змін, відтак така набрала законної сили.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, постановою Залізничного районного суду м. Львова від 15 лютого 2019 року встановлено вину водія автомобіля марки «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , у завданні шкоди позивачу шляхом пошкодження його автомобіля марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 19 січня 2019 року в місті Львові на перехресті вулиць Кульпарківська, 78 - вул. Окружна.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) та забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на момент дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС».
Випискою по рахунку ОСОБА_2 , відкритому у АТ КБ «ПриватБанк» підтверджується, що Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» сплачено на його банківський рахунок 100 000 грн. страхового відшкодування.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №54/19 від 10 серпня 2019 року, проведеного ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його аварійного пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, у зв'язку з тим, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість і відповідно проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно, визначається у розмірі його ринкової вартості на момент до цього пошкодження, яка з врахуванням характеристик та показників його стану, станом на 19 січня 2019 року становила 271 206,15 грн., а утилізаційна вартість автомобіля станом на момент проведення дослідження становила 92 000 грн.
За проведення експертного дослідження ОСОБА_2 сплатив ФОП ОСОБА_4 4500 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 16 серпня 2019 року.
Статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи, що ремонт автомобіля марки «Seat Altera», д.н.з. НОМЕР_2 , є економічно необгрунтованим, відтак автомобіль вважається знишеним в результаті дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої, з врахуванням страхової виплати в сумі 100 000 грн., становить 79 026.15 грн.
Пред'являючи вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 крім відшкодування матеріальної шкоди просив відшкодувати завдану йому моральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є ОСОБА_1 , пошкоджено автомобіль ОСОБА_2 , відновлення якого є економічно необгрунтованим, що позбавило його можливості використовувати своє майно, порушило звичний спосіб життя, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачу завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем в розмірі 20 000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір завданої йому шкоди не заслуговують на увагу, оскільки такі підтверджуються висновком експертного дослідження № 54/19 від 10 серпня 2019 року, який відповідачем не спростовано, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано доказів, в тому числі і відповідних висновків експертного дослідження, зроблених на його замовлення, що шкоди позивачу завдано в меншому розмірі.
Покликання апелянта на те, що позивачу не завдано моральної шкоди, оскільки позивач не був учасником дорожньо-транспортної пригоди та не постраждав у ній, не можуть братися до уваги, оскільки саме по собі знищення майна позивача внаслідок протиправної поведінки відповідача спричинило завдання йому моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 серпня 2021 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
Постанова складена 31.03.2022 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк